Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 . Я мав користатися відділом дитячих книжок <g/> , але мене цікавили більше книжки з географії <g/> .
doc#81 бо так пани наказали <g/> . Сама Ломжа була польська <g/> , але польської няньки моя родина не хотіла <g/> . Поляки
doc#81 великий <g/> , а це робить мене незаслужено малим <g/> . Але я не хотів і бути Жоржем <g/> . Тут уже <g/> , мабуть <g/> ,
doc#81 заганялися в суто психологічне розв'язання <g/> . Але життя не обмежується на психологічних
doc#81 хлопчик <g/> , і я хотів бути дуже ввічливий <g/> . Але дружний регіт почувся в відповідь на мої слова <g/> .
doc#81 злоби й підлости <g/> . Тоді я не міг цього висловити <g/> , але емоційно це було саме так <g/> . Як удар у соняшне
doc#81 самого факту <g/> , так воно само собою склалося <g/> . Але коли сьогодні я думаю про це <g/> , я думаю <g/> , що це не
doc#81 . Це було ідіотично не тільки само в собі <g/> , але й з суто практичного погляду <g/> : будинок був
doc#81 , Полонський <g/> . Дещо з них завчалося напам'ять <g/> . Але я вже тоді не мав смаку до програмової й
doc#81 , і це цілком залежало від мого вільного вибору <g/> , але після недовгих вагань я вибрав — українець <g/> . </p>
doc#81 , вистоював там у черзі <g/> , щоб відмічатися <g/> , але це була формальність <g/> , яка нічого не обіцяла і
doc#81 вони сидять нарізно <g/> , бо не зносять один одного <g/> , але на них двох тримається Академія <g/> . Я сидів за
doc#81 відвідувачі <g/> , приходячи до установи <g/> , але з людьми я справи не мав <g/> . Моє царство були папери
doc#81 виставою в дусі театру Бертольта Брехта <g/> , але вона виривала глядача з штампів реалістичного
doc#81 , Ужвій і Чистякової заслуговував би на згадку <g/> . Але я був у такому захопленні <g/> , такий ошелешений
doc#81 вже контрреволюційною й була заборонена <g/> . Але тоді надісланий з якоїсь там парторганізації «
doc#81 чи то професійної освіти <g/> . ( <g/> Були й інші причини <g/> , але про них тут нема потреби говорити <g/> ) <g/> . Але і
doc#81 до місця <g/> , де постійно студіювали його слухачі <g/> . Але <g/> , очевидно <g/> , він був аж надто persona grata <g/> , щоб
doc#81 , він не хотів іти лінією меншого опору <g/> . Але це знання ставало непотрібним у пореволюційні
doc#81 курсів українознавства були виарештувані <g/> , але принагідних <g/> , із студентів <g/> , ця доля оминула <g/> .