This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 | вона не бунтувала <g/> , не ставала дисидентом <g/> . У | нашому | контексті важить <g/> , що в homo sovieticus |
doc#97 | ? Що ближче авторові <g/> , де він у себе вдома <g/> ? </p><p> Якби | наш | Автор виділив і зібрав бодай свої персональні |
doc#97 | інших <g/> , несовєтських культур <g/> . У випадку | нашого | Автора про перше може сказати тільки він сам <g/> . У |
doc#98 | : відкривалася людина людині <g/> . Та це був і кінець | нашим | ледве початим контактам — газетне оголошення |
doc#98 | про смерть Новиченка <g/> , і <g/> , отже <g/> , урвалося | наше | майже не почате знайомство <g/> . Здається <g/> , була |
doc#98 | неутомленнїї поклони <g/> ) <g/> . </p><p> Уважаємо за своїх | наших | первомайських <g/> , догадьків <g/> , тетієвських <g/> , але |
doc#98 | , утратили своє я. Вони прийшли до нас <g/> , стали | нашими | <g/> , не переставши бути собою <g/> . Це програма єдности |
doc#98 | , в сумі й взаємодії різниці й різниць <g/> . Нація | нашої | доби тоді нація <g/> , коли вона хоче бути разом <g/> , а не |
doc#98 | народів <g/> » <g/> , про хемічний склад самої крови | нашої | нації <g/> , без якої ( <g/> крови <g/> ) нема й самої нації <g/> . </p> |
doc#98 | видиві неповоротного минулого <g/> : « <g/> Братерськая | наша | воля <g/> , Без холопа і без пана <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> . Та ось у |
doc#98 | є місце в церкві <g/> » <g/> . Хоч коли б бути послідовним в | нашому | левелерстві <g/> , треба б накласти анатему на |
doc#98 | , кусник сальця із шкуринкою — цупко в'їлася в | наш | побут і наше мислення <g/> : хай мені буде погано <g/> , аби |
doc#98 | сальця із шкуринкою — цупко в'їлася в наш побут і | наше | мислення <g/> : хай мені буде погано <g/> , аби сусідові |
doc#98 | із Скоропадським <g/> , може б <g/> , інакше склалася | наша | історія 1918— 1920 років <g/> … </p><p> Приклад майже |
doc#98 | конфіскація не добром нажитих багатств <g/> . Патос | наших | революцій був патос нищення <g/> , нуля <g/> , порожнечі <g/> . |
doc#98 | . Я кликав ( <g/> волання в пустелі <g/> ) <g/> : Картагена | нашої | провінційности мусить бути зруйнована <g/> . Тепер |
doc#98 | безобличности <g/> , яловости й безелітарности <g/> . В | наші | двадцяті роки заснувалися гурти вибраних ( |
doc#98 | околиці й закапелки від Сяну до Дону <g/> . Картагена | нашої | провінційности <g/> , звичайно <g/> , вічна <g/> , але хоч би |
doc#98 | відроджувати відмінності <g/> , — будьмо сміливі в | нашому | слововживанні <g/> , називаймо речі своїми іменами |
doc#98 | , а сама засада різности й нерівности <g/> . </p><p> До | нашого | порятунку — довгий і стрімкий шлях <g/> , і в ході <g/> , й |