Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 треба визнати — В. Домонтович <g/> , ніби дебютант у нашій літературі <g/> , — <g/> … все ж зовсім не схожий на
doc#81 . Мовляв Шевченко <g/> : « <g/> Малого сліду не покину <g/> … на нашій — на своїй Землі <g/> » <g/> . Я тільки поставив велике З в
doc#81 , відвідував я її і в Святошині <g/> . Оля була єдина в нашій родині <g/> , що мала ліві погляди <g/> . Комуністкою вона
doc#81 як клясово ворожий елемент <g/> ? Факт той <g/> , що в нашій клясі він був самотній <g/> , і ніхто ним не цікавився
doc#81 . Таким заводіякою <g/> , аматором і майстром бійки в нашій клясі був молодший Вичлінський <g/> , і кляса
doc#81 власної хоч малої церкви <g/> , і зімпровізував її у нашій квартирі на стільці в передпокої <g/> . Там стояли
doc#81 поезій <g/> , українських книжок взагалі в нашій великій книгозбірні не було <g/> . Шевченків «
doc#81 наречена була готова йти з ним одним шляхом <g/> . У нашій родині <g/> , правда <g/> , він говорив <g/> , як і ми <g/> ,
doc#81 він виглядав під час нашої короткої розмови в нашій комірчині « <g/> для прислуги <g/> » <g/> . А може це вже
doc#81 з підсвідомістю й психологією <g/> . Це було в нашій родині проявом <g/> , либонь <g/> , того <g/> , що Юрій Липа <g/> ,
doc#81 приклади у меншої ваги справах <g/> . Секс був табу в нашій родині <g/> . Про нього не казали <g/> . Сестра Віра мала
doc#81 Тосі Зуніна <g/> . І зрештою ми були приятелями в нашій ланці <g/> , а коли часом між нами спалахували
doc#81 могла йти без другої чоловічої ролі <g/> . Чоловіка в нашій ланці не було <g/> , крім мене — П'єро <g/> . Я проектував на
doc#81 бутерброди <g/> . Мати заснувала невеличкий буфет у нашій кухні <g/> . Він відзначався чистотою <g/> , куховарила
doc#81 про українізацію <g/> . Розмовною мовою в нашій установі була виключно російська <g/> . Українська
doc#81 додати <g/> , що умови скупчення стількох людей у нашій квартирі і в домі <g/> , людей <g/> , що часто не звикли жити
doc#81 моя сестра вмирала в малій і платній лікарні на нашій таки вулиці <g/> , Римарська <g/> , 19 <g/> , але тепер
doc#81 речення <g/> , що його перекладав <g/> . У заблощиченій нашій кімнатці <g/> , за маленьким столиком ( <g/> колись
doc#81 дружби <g/> , коли кожний сторонився другого <g/> . В усій нашій протилежності ми стали справжніми приятелями
doc#81 не можу <g/> , можу тільки сказати <g/> , що він був у нашій учительській чи не найбалакучіший і любив