Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#87 кляси <g/> » <g/> , про справедливість <g/> , про ідеальне суспільство в суті справи лежить ідеал незалежної української ( <g/> в розумінні відповідности суспільного ладу національно-психологічному типові і його ідеалам <g/> ) України <g/> . Але
doc#88 Один професор української філології розповідав мені <g/> , що на допиті в НКВС йому заявили <g/> : « <g/> Ми знаємо <g/> , що ви український націоналіст <g/> .
doc#88 В. Ганцов і О. Курило виступили з новим поглядом на походження української мови <g/> .
doc#88 На відміну від старих теорій про первородне <g/> , праслов'янське походження й абсолютну слов'янську чистоту української мови вони дійшли висновку <g/> , що вона <g/> , власне кажучи <g/> , не є первородною <g/> , адже з'явилася шляхом поєднання двох первинно відмінних діялектних груп <g/> , з яких перша була близькою до білоруської мови <g/> , а друга — ймовірно <g/> , до польської ( <g/> цікаво <g/> , що ці погляди найбільш енергійно відкидав польський учений В. Курашкєвіч <g/> ) <g/> .
doc#88 Мені не йдеться про міру слушности тих поглядів <g/> , я наводжу їх як ілюстрацію незалежности української науки тих років від політично-патріотичного диктату <g/> , ілюстрацію її суверенности <g/> , звичайно <g/> , у своїх вищих проявах <g/> , проте вони також впливали і формували напрям її розвитку в той період <g/> . </p>
doc#89 ) читача душливою еротикою чесних з собою самчиків і самиць <g/> , ніж дати такий Грандіозний малюнок української столиці <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , картина Парижа в " <g/> Paris <g/> " чи " <g/> La Сигёе <g/> " Е. Золя <g/> » <g/> . </p>
doc#90 <p> Липень 1991 </p><p> « <g/> ГОЛУБИЙ ДУНАЙ <g/> » </p><p> Офіційна совєтська критика в Україні підносить як останнє досягнення української літератури роман Олеся Гончара « <g/> Голубий Дунай <g/> » <g/> . Роман був видрукуваний у журналі <g/> ,
doc#91 Хоч яка убивчо і програмово сіра радянська література <g/> , її твори <g/> , порівняні на відстані кількох років <g/> , відбивають певні здобутки й певні втрати української літератури <g/> , — коли перейти тепер до цієї частини всерадянської друкованої продукції <g/> . </p>
doc#91 , схиляння перед нею — втрата <g/> . </p><p> Так відкриває Гончарова « <g/> Таврія <g/> » шматочок дійсности української людини в Україні <g/> . Її розвиток і її болючу стагнацію <g/> . Рух вперед і скутість
doc#91 Я не можу уявити собі в сучасному творі української радянської літератури дискусії на мистецькі теми <g/> .
doc#91 Коцюбинського <g/> , у Винниченка <g/> , у « <g/> Майстрові корабля <g/> » Яновського <g/> . </p><p> Сталося величезне розінтеліґенчення української літератури <g/> , її повернено в часи Панаса Мирного або Нечуя-Левицького <g/> , викреслено не тільки етап
doc#91 Що особливо загрозливі інтонації Горького <g/> , такою ж мірою шкідливі для сучасної української прози <g/> , як інтонації Чехова для сучасної американської драматургії ( <g/> Я люблю Чехова <g/> , але все добре в свій час і в міру <g/> !
doc#91 І коли є в « <g/> Таврії <g/> » окремі талановиті сторінки ( <g/> а вони є <g/> , головно в ліричних партіях <g/> ) <g/> , то вони тільки випинають разючу безстилевість цілого і <g/> , виказуючи талант автора <g/> , виказують тим більше головну втрату української літератури під СРСР — втрату культури <g/> .
doc#91 Елементи здичавіння є не тільки у формах вияву української літератури в УРСР <g/> , а і в душах письменників <g/> . </p>
doc#91 Епізод з одруженням української селянської дівчини-наймички з Кременчуччини з негром без єдиної думки про те <g/> , як же вони зорганізують своє життя <g/> , — абсурдний з усіх поглядів <g/> .
doc#91 нема <g/> . Нові образи <g/> ? їх нема <g/> , крім штучних або другорядних <g/> . </p><p> Про твори української радянської літератури прийнято говорити як про безвартісні <g/> , перекручені <g/> , викривлені ідейно <g/> , але все-таки
doc#91 Поява кожної української книжки — це гра позитивного й негативного <g/> .
doc#92 Вихований в Америці <g/> , він добре знав англійську мову <g/> , знав він також російську <g/> ; української натомість <g/> , — якою був написаний мій текст <g/> , — він не знав <g/> .
doc#92 У глибині душі існування українців і української мови він уважав за непотрібне історичне ускладнення й непорозуміння <g/> .
doc#92 Його невтомна дослідницька діяльність і публікації дали йому заслужену репутацію найкращого знавця української й білоруської мов у їхньому теперішньому стані та історії <g/> .