Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Після вимушеної шестирічної мовчанки протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву криницю <g/> » ( <g/> перший варіянт з'явився 1847-го <g/> , другий — 1857-го р. <g/> ) <g/> .
doc#30 <p> Але жарти жартами <g/> , а держава починається <g/> , мабуть <g/> , саме так <g/> , а не мечоносцями Ольжича і не світлосяйними лицарями Ґрааля а ля Орест6 <g/> , а бомами/бомжами <g/> , в'язнями по тюрмах <g/> , крадіями по банках <g/> , і Ваш лист приніс мені щось із того <g/> , і це приймаю і благословляю <g/> , якщо можна тут таке словесо « <g/> урухомити <g/> » <g/> . </p>
doc#0 А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля постишевського пам'ятника Шевченкові <g/> , й водевіля авторства товаришочка Галицького — краще було триматися далі <g/> , далі <g/> , далі <g/> … </p>
doc#9 <p> От ще одна ілюстрація того <g/> , що супротивники « <g/> нової газетної <g/> » мови об'єктивно мимоволі тягли до русифікації української літературної мови <g/> .
doc#63 Вони заперечили старе не в ім'я того <g/> , щоб його відкинути <g/> , а в ім'я того <g/> , щоб надхнути його новим життям <g/> .
doc#63 Вони заперечили старе не в ім'я того <g/> , щоб його відкинути <g/> , а в ім'я того <g/> , щоб надхнути його новим життям <g/> .
doc#40 , що в реченні підмет ( <g/> називний відмінок імени <g/> ) і об'єкт ( <g/> знахідний відмінок іменника того самого числа або роду й числа <g/> ) стоять обоє у формі називного відмінка <g/> , напр <g/> .
doc#36 Чи багато російських інтелігентів того часу досягли цього блаженного стану <g/> ?
doc#72 Такі хитання від старих гасел до нових і назад типові для інтелігенції того часу <g/> .
doc#15 ( <g/> Ю. Яновський <g/> ) </p><p> У писаній мові це здебільшого більш-менш штучним засіб піднести вагу - значенньову й інтонаційну того чи того члена ряду або ряду в цілому <g/> .
doc#53 <p> Другорядною <g/> , побічною причиною рішення Потебні скласти власний буквар могли бути також методичні й фактичні вади Шевченкового букваря ( <g/> як і інших того часу <g/> ) <g/> .
doc#47 <p> Бувши вислідом її біографії як людини і як поетки <g/> , творчість Лятуринської водночас ідеально добре вписується в історію того <g/> , що повелося називати Празькою школою української літератури <g/> , точніше — поезії <g/> .
doc#41 « <g/> Сантиментальна історія любовного виховання <g/> » Доктора Серафікуса до певної міри є історія того <g/> , чого технізована людина може навчитися у чорної кішки зі сходів <g/> . </p>
doc#84 здогадно нашому емігрантові пересічному <g/> , що він — і ніхто — уже ніколи не їстиме того борщу <g/> , тих вареників <g/> , тієї качки <g/> . Не можна двічі ввійти в ту саму
doc#52 Чумаків ( <g/> фолкльорний мотив <g/> ) і вгадування того <g/> , хто був провокатором ( <g/> мотив детективного роману <g/> ) <g/> , усе решта — повна картина арешту <g/> , допитів і тюремного життя <g/> , відтворена з пам'яті <g/> , і це картини остільки ж незабутні <g/> , як документальні <g/> : камера в різного типу в'язницях <g/> , допит і техніка тортур <g/> , обід і харчування взагалі <g/> , параша <g/> , заборонені речі <g/> , труси <g/> , миття <g/> , голення <g/> , прогулянка <g/> , сміх і гумор камери <g/> , жаргон <g/> , лікування <g/> , карцер <g/> , транспортування <g/> , ціла ґалерія слідчих <g/> , кожний із своїм характером і методами — і всі ґвинтики того ж механізму <g/> , смерть у камері <g/> , вихід на волю <g/> , — цей список можна б вести далі <g/> .
doc#17 <p> Окремою темою могло б бути творче відтворення в п'єсі й виставі традицій українського народнього театру – того самого <g/> , що виродився в наш так званий « <g/> етнографічно-побутовий <g/> » театр і що його справжні традиції так цінили Микола Куліш і Лесь Курбас <g/> .
doc#92 зректися того головного <g/> , заради чого я свою працю писав <g/> , ба більше <g/> , — того <g/> , що було провідним у всій моїй науковій діяльності <g/> . На це піти я не
doc#84 Комуністичний фанатизм перетворився на машкару й форму російського імперіялізму <g/> , — того <g/> , що існувало перед ним <g/> .
doc#30 Так чи так <g/> , мав рацію і Маланюк <g/> , тепер уже заштатний <g/> , котОрому вагони співали на захід <g/> , на захід7. </p><p> Щодо моєї останньої статті <g/> , то вона й далі остання <g/> , але <g/> , як мені здається <g/> , хоч певности й нема <g/> , знайшла собі прибраного батька — того ж таки мило-суворого редактора й академіка8 <g/> , котрий <g/> , коли не передумає <g/> , наміряється притулити її в передзим'ї в довіреному йому часописьмі <g/> .
doc#81 Ще важливіше — того ж дня вийшло розпорядження Ґеббельса про закриття всіх театрів у Німеччині <g/> : потреба сконцентрованого зосередження всіх сил на війну <g/> , небезпека повітряних рейдів на міста <g/> …