Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , у реченні « <g/> I простих <g/> , і старших <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » в ролі іменника виступають прикметники простих і старших <g/> ; але коли до старших додамо ще прикметника вельможних <g/> : « <g/> I простих <g/> , і старших вельможних <g/> , — хто не попавсь <g/> , того і товк <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#81 На високій шиї такий же високий комірець сорочки <g/> , занадто широкий для такої вузької шиї — або наслідок бідности <g/> , що не могла собі дозволити на підходящий розмір <g/> , або ознака браку товарів і неможливости вибирати відповідний розмір <g/> , а певніше і того і того <g/> .
doc#27 Л ця виокреслюсться як наївна <g/> , проста <g/> , але яка ж жадібна на нові знання <g/> , нові враження <g/> , на розуміння житія й людей <g/> , довірлива <g/> , простосердечна <g/> , охоплена почуттями <g/> , яких вона ще сама не розуміє <g/> , дівчина <g/> , невситимо <g/> , захланно відкрита на кожне повчання від того ідеалу <g/> , яким на якийсь час став для неї Куліш <g/> , — авторитет <g/> , представник і провісник іншого світу <g/> . </p>
doc#73 Одначе в загальному потоці сучасної української літератури не підлягає сумніву <g/> , що і Самчук візьме участь у загальному перегляді того ідеалу « <g/> вольової людини <g/> » par excellence <g/> , який виробили українські тридцяті роки на еміґрації і в Галичині <g/> , — не для того <g/> , щоб розвінчати волю або проповідувати солодкаве безділля <g/> , а для того <g/> , щоб висунути ідеал гармонійної і всебічно - розвиненої української людини <g/> .
doc#63 Але <g/> , звичайно <g/> , стиль літератури число 2. </p><p> Тепер <g/> , сказавши про місце в нашій літературі реалістів і « <g/> реалістів <g/> » <g/> , здається <g/> , найдоцільніше буде дальший розгляд нашої прози повести <g/> , виходячи з наближення чи віддалення її до того ідеалу національної літератури <g/> , про який ми говорили — національної не в етнографічному розумінні <g/> , а в розумінні суверенної європейської нації <g/> , яка тому претендує на місце в Европі <g/> , що має що свого Европі сказати <g/> . </p>
doc#81 Імовірніше <g/> , що я просто мав відразу до того ідеалу політехнізації <g/> , який виявився найдрастичніше в ліквідації гімназій і університетів і заганяв кожного в вузьку технічну спеціяльність <g/> . </p>
doc#28 Чи вдалося йому у XX сторіччі <g/> , в роки бурхливих революційних подій і пореволюційної задушливої дійсности осягнути того ідеалу спокійної гармонійности <g/> , що ввижається ним в античній поезії <g/> ?
doc#47 <p> З подвійного образу « <g/> народу <g/> » <g/> , того ідеального <g/> , і другого <g/> , навколишнього <g/> , випливало й подвійне ставлення до Заходу <g/> .
doc#16 Рукою Р. О. він пише <g/> : « <g/> Великої праці коштувало витягнути українську політичну думку з того ідеологічного трясовиська <g/> , в якім застав її XX вік <g/> , і надати їй певну доктрину <g/> , мілітантний характер <g/> , організаційні форми <g/> , визначити її " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " <g/> .
doc#40 <p> Є одначе одна властивість підметових <g/> , присудкових і звертальних речень <g/> , яка справді відрізняє їх від атрибутивних речень <g/> : атрибутивні речення завжди стоять після того іменника <g/> , до якого вони стосуються <g/> , тоді як щойно названі речення в певних випадках можуть стояти і в препозиції ( <g/> як це видно і з поданих прикладів <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Але вони не робили цього <g/> , бо треба було їм протиставити українців полякам <g/> , бо дозволені організації українські типу Українського центрального комітету постачали їм <g/> , рятуючи від того інтеліµенцію <g/> , робітників до німецьких фабрик і заводів з-поміж селян <g/> , а згодом у формі дивізії « <g/> Галичина <g/> » й гарматне м'ясо <g/> , а ще й тому <g/> , може <g/> , що таки боялися <g/> , що нищення української інтеліµенції Галичини могло б різко настроїти селянство Галичини проти них <g/> .
doc#87 А брак віри в підсовєтську систему при відсутності віри в що-небудь інше ( <g/> через незнання того іншого <g/> ) означає <g/> , що душевні сили цього покоління спали нерозтрачені <g/> .
doc#81 Я знав <g/> , що існує інше <g/> , але я не став частиною того іншого <g/> .
doc#72 Правда <g/> , основне положення про те <g/> , що українська нація ( <g/> так само <g/> , як і білоруська <g/> ) виникла щойно після татарської навали XIII століття <g/> , а до того існувала єдина і неподільна “ <g/> староруська народність <g/> ” <g/> , спільний предок українців <g/> , білорусів і росіян <g/> , остаточно зформульовано пізніше <g/> , аж по Другій світовій війні <g/> .
doc#81 З них уже в студентські роки або скоро після того були заарештовані 11 <g/> ; двох вичищено за невідповідне « <g/> соціяльне походження <g/> » <g/> , дуже ймовірно <g/> , що після того їх теж забрано <g/> , але я про це не маю відомостей <g/> , бо всякі контакти припинилися <g/> .
doc#97 Тоді й спокійніший читач не втримується від того — а що далі <g/> ?
doc#81 Крім того — мені було вже 33 роки <g/> , але <g/> , як підлітки <g/> , я ще не вірив у смерть <g/> .
doc#10 Перед тим були учнівські праці <g/> , після того — мовчання <g/> , а потім загибель <g/> . </p>
doc#94 Це знає кожний <g/> , але що ж з того — про це ніхто не говорить <g/> .
doc#42 Третє перевтілення чи зміщення образу квітні 1 після того — такий невблаганно логічний у поетичній інтонації — фінал — повернення до образу жоржини <g/> , що в'яне у сяєві свіч від ладану й гуку <g/> .