Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву
doc#30 по банках <g/> , і Ваш лист приніс мені щось із того <g/> , і це приймаю і благословляю <g/> , якщо можна тут
doc#0 голос — Звір поїдає Звіра <g/> … А тепер щось із того вчувалося <g/> , ввижалося над лавкою біля
doc#9 на прикладах у V розділі <g/> . </p><p> От ще одна ілюстрація того <g/> , що супротивники « <g/> нової газетної <g/> » мови
doc#63 старе не в ім'я того <g/> , щоб його відкинути <g/> , а в ім'я того <g/> , щоб надхнути його новим життям <g/> . І їм пощастило
doc#63 новий зміст <g/> . Вони заперечили старе не в ім'я того <g/> , щоб його відкинути <g/> , а в ім'я того <g/> , щоб надхнути
doc#40 імени <g/> ) і об'єкт ( <g/> знахідний відмінок іменника того самого числа або роду й числа <g/> ) стоять обоє у
doc#36 . — С. 384 <g/> ) <g/> . Чи багато російських інтелігентів того часу досягли цього блаженного стану <g/> ? Про думки
doc#72 гасел до нових і назад типові для інтелігенції того часу <g/> . Лотоцький <g/> , приміром <g/> , цілком згоден з
doc#15 піднести вагу - значенньову й інтонаційну того чи того члена ряду або ряду в цілому <g/> . Але в
doc#53 фактичні вади Шевченкового букваря ( <g/> як і інших того часу <g/> ) <g/> . Його тексти не були пристосовані до
doc#47 водночас ідеально добре вписується в історію того <g/> , що повелося називати Празькою школою
doc#41 » Доктора Серафікуса до певної міри є історія того <g/> , чого технізована людина може навчитися у
doc#84 , що він — і ніхто — уже ніколи не їстиме того борщу <g/> , тих вареників <g/> , тієї качки <g/> . Не можна
doc#52 із своїм характером і методами — і всі ґвинтики того ж механізму <g/> , смерть у камері <g/> , вихід на волю <g/> , —
doc#17 традицій українського народнього театру – того самого <g/> , що виродився в наш так званий «
doc#92 , заради чого я свою працю писав <g/> , ба більше <g/> , — того <g/> , що було провідним у всій моїй науковій
doc#84 на машкару й форму російського імперіялізму <g/> , — того <g/> , що існувало перед ним <g/> . Свого часу фанатики
doc#30 й нема <g/> , знайшла собі прибраного батька — того ж таки мило-суворого редактора й академіка8 <g/> ,
doc#81 на саме цю дільницю Берліну <g/> . Ще важливіше — того ж дня вийшло розпорядження Ґеббельса про