Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Доля склалася так <g/> , що в другій половині тридцятих років <g/> , коли проголошено нову засаду <g/> , що « <g/> син за батька не відповідає <g/> » <g/> , я таки став його аспірантом <g/> , саме його <g/> , а не Білецького <g/> .
doc#81 Але <g/> , звичайно <g/> , клімату інтелектуальної дискусії й жарту в другій половині тридцятих років у Буюрнусі не було й сліду <g/> .
doc#81 А втім <g/> , щодо невигод — у другій половині тридцятих років я вже не був такий бідний <g/> , як <g/> , приміром <g/> , під час кавказької подорожі <g/> , і я вже міг заплатити подвійно вокзальному носієві чи то в Харкові <g/> , чи в Москві <g/> , щоб дістати квиток <g/> , не стоячи в черзі <g/> , та ще й у м'якому вагоні <g/> , та ще й найкращим поїздом Радянського Союзу — « <g/> Стрілою <g/> » <g/> , що за неповну ніч долав простір між Москвою й Ленінµрадом <g/> . </p>
doc#81 А темрява залі забезпечувала мою анонімність <g/> , моє на другій парті перебування <g/> .
doc#81 Вони не важили <g/> , я був на другій парті <g/> . </p>
doc#81 Але облога сталінського мистецького смаку була суцільна <g/> , в першій половині тридцятих років ще були в ній прориви й винятки <g/> , в другій усе було « <g/> впорядковане <g/> » <g/> .
doc#81 Я зібрав матеріял ще перед тим <g/> , працюючи <g/> , як звичайно <g/> , в неділі й в один з літніх місяців ( <g/> другий — їх було вільних два — я проводив у неробстві й відпруженні в Криму <g/> , в моєму улюбленому Гурзуфі <g/> , серед виноградників і татар <g/> ) <g/> , а після закінчення викладів <g/> , в час іспитів і оборон дисертацій <g/> , у другій половині червня почав писати цю розвідку <g/> , яку <g/> , до речі <g/> , я вважаю своєю першою науковою працею <g/> , все <g/> , що було перед тим <g/> , розглядаючи як речі в найкращому випадку колонаукові <g/> .
doc#81 Писалося мені легко й приємно <g/> , ніщо мене не відволікало в моїй кімнаті на Чорноглазівській вулиці — не було в мене телефона <g/> , не було радіо <g/> , світ ще не мав телебачення <g/> , і навіть моя мати велику частину часу проводила в другій <g/> , первісній моїй кімнаті на Римарській <g/> .
doc#81 При останній <g/> , другій чи третій зустрічі з Галицьким я попередив його <g/> , що їду на схід <g/> .
doc#81 Недобитки попереднього покоління пройшли всі через ув'язнення ( <g/> тоді кари не були ще такі люті <g/> , здебільшого ці люди потрапляли до тюрми в другій половині двадцятих років <g/> , діставали п'ять <g/> , рідко десять років <g/> , але потім дехто уникнув повторного арешту й зацілів <g/> ) <g/> , але вони не втратили здатности до ініціятиви й самостійної діяльности <g/> .
doc#81 Це було в тій другій <g/> , найгіршій половині першої зими <g/> , коли я ще праці не мав жадної <g/> , а « <g/> Нова Україна <g/> » не друкувала мене за небажання слухатися наказу писати не « <g/> большевицький <g/> » <g/> , а « <g/> жидо-большевицький <g/> » <g/> .
doc#81 Про нього я вже згадував <g/> , оповідаючи <g/> , як у другій німецькій окупації Харкова ( <g/> березень — серпень 1943 року <g/> ) він відвідав спустошену мою квартиру в « <g/> Саламандрі <g/> » <g/> , знайшов на підлозі серед мотлоху альбоми з родинними фотографіями і врятував деякі для мене <g/> , передавши їх мені у Львові <g/> .
doc#81 Я з матір'ю були в другій — нас призначено до селянської родини в Солотвині <g/> , найближчому до Криниці селі <g/> , кілометрів <g/> , може <g/> , два від Криниці <g/> , можна б сказати — передмісті Криниці <g/> , якби Криниця справді була містом <g/> , віддаль <g/> , яку я легко проходив пішки <g/> , але якої не могла подолати моя мати <g/> .
doc#82 Шляхетна позиція часів першої світової війни <g/> , найкраще зформульована тоді в заголовку книжки Ромена Роллана « <g/> Au-dessus de la шё1ёе <g/> » ( <g/> « <g/> Осторонь сутички <g/> » <g/> , « <g/> Понад сутичкою <g/> » <g/> ) <g/> , у другій світовій війні була ледве чи можлива <g/> , але позиція звірячого <g/> , зоологічного нищення — чи це був вихід з трагедії <g/> ?
doc#83 серед кварталу <g/> , заселеного « <g/> блінніками <g/> » <g/> , майстрами випікання московських млинців <g/> , розташувалися в другій половині XVII сторіччя двоє « <g/> подвор'єв <g/> » — Гетьманське й Малоросійське <g/> . Тут зупинялися новоприбулі
doc#83 Харлампович підрахував <g/> , що в другій половині XVII століття в самому тільки місті Москві було 7 манастирів <g/> , повністю заселених українцями й білорусинами <g/> , а один з них навіть був переданий у зв'язку з цим у відання Малоросійського приказу <g/> !
doc#84 Але незабаром рух був припинений у самих зародках <g/> , ще перед першими розмашними кроками <g/> : по один бік Збруча він захлинувся в крові <g/> , по другій — у пустопорожній балаканині про елітарність <g/> , патриціянство <g/> , лицарськість і примат волі й віри над розумом <g/> . </p>
doc#92 Він творив свою імперію тут <g/> , на землі <g/> , і тепер <g/> , у другій половині двадцятого сторіччя <g/> .
doc#92 Можна також порушити деякі <g/> , хоч і обмежені аспекти української культури <g/> , заборонені в другій системі <g/> .
doc#98 минув навічно <g/> . </p><p> Як мені це окреслює пам'ять <g/> , про Новиченка мені розповідав десь у другій половині тридцятих років — тоді я вперше почув про нього <g/> , — розповідав Лев Юхимович