Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 не може існувати поза цим « <g/> земним <g/> » <g/> . Як поєднати те і те <g/> , як сполучити їх <g/> , як <g/> , матеріялізуючи ( <g/> бо
doc#1 , і тих <g/> , хто намагається знищити і те і те <g/> . Архімед і Ґалілей — первинний образ
doc#28 « <g/> Ніч <g/> » <g/> ) <g/> , і треба з спокійною мудрістю приймати і те і те <g/> . Активність людини заперечується як щось
doc#81 і підносив варязьку сталь державної влади <g/> . І те і те було тільки поетичною мрією <g/> , безконечно
doc#85 ; як нема підстав відмовлятися і від інших — бо і те і те означало б збіднювати нашу літературу <g/> . </p>
doc#15 явища або є сума уявлень окремих предметів або є те і те разом <g/> . </p><p> Про реченньовий характер називних
doc#65 Українській Вільній Академії Наук <g/> , тоді як і те і те — здобуток НТШ <g/> . Про себе я довідався <g/> , що я “
doc#92 , радо надала йому потрібне приміщення і все те інше <g/> , чого він міг потребувати <g/> . Але він не
doc#51 , треба було якстій зводити мури <g/> . Це було те історичне завдання і обов'язок <g/> , що постало
doc#28 стрівати на річнім кругу <g/> » все те саме ( <g/> « <g/> Все те – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) <g/> , а чужа радість у
doc#28 принаду </p><p> І тішитись на радощі чужі <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Все те – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) </p><p> бо йому приємна <g/> , хоч
doc#0 було взаєморозуміння і взаємодопомога ЛЮДЕЙ <g/> , те — в підсвідомому зародку <g/> , — що пишномовно можна
doc#65 Вільній Академії Наук <g/> , тоді як і те і те — здобуток НТШ <g/> . Про себе я довідався <g/> , що я “
doc#20 , щоб посуватися на захід <g/> , говорилося лише про те — куди і як <g/> . </p><p> Це не була проста справа <g/> . В мене була
doc#81 , щоб посуватися на захід <g/> , говорилося лише про те — куди і як <g/> . </p><p> Це не була проста справа <g/> . В мене була
doc#27 читача <g/> , читача <g/> , баченого автором <g/> , а через те — своєрідне заломлення <g/> , — подруге <g/> , ще раз <g/> , —
doc#31 греко-римської спадщини <g/> , і саме мистецтво <g/> , те — справжнє <g/> , суть якого — в спогляданні краси <g/> ,
doc#6 змістові даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося
doc#40 те що <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Нащо дике утя сторожка птиця <g/> , та і те <g/> … куняє на озерці <g/> » ( <g/> Греб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Переживав