This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 | не може існувати поза цим « <g/> земним <g/> » <g/> . Як поєднати | те | і те <g/> , як сполучити їх <g/> , як <g/> , матеріялізуючи ( <g/> бо |
doc#1 | , і тих <g/> , хто намагається знищити і | те | і те <g/> . Архімед і Ґалілей — первинний образ |
doc#28 | « <g/> Ніч <g/> » <g/> ) <g/> , і треба з спокійною мудрістю приймати і | те | і те <g/> . Активність людини заперечується як щось |
doc#81 | і підносив варязьку сталь державної влади <g/> . І | те | і те було тільки поетичною мрією <g/> , безконечно |
doc#85 | ; як нема підстав відмовлятися і від інших — бо і | те | і те означало б збіднювати нашу літературу <g/> . </p> |
doc#15 | явища або є сума уявлень окремих предметів або є | те | і те разом <g/> . </p><p> Про реченньовий характер називних |
doc#65 | Українській Вільній Академії Наук <g/> , тоді як і | те | і те — здобуток НТШ <g/> . Про себе я довідався <g/> , що я “ |
doc#92 | , радо надала йому потрібне приміщення і все | те | інше <g/> , чого він міг потребувати <g/> . Але він не |
doc#51 | , треба було якстій зводити мури <g/> . Це було | те | історичне завдання і обов'язок <g/> , що постало |
doc#28 | стрівати на річнім кругу <g/> » все те саме ( <g/> « <g/> Все | те | – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) <g/> , а чужа радість у |
doc#28 | принаду </p><p> І тішитись на радощі чужі <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Все | те | – тріюмф заведеного ладу <g/> » <g/> ) </p><p> бо йому приємна <g/> , хоч |
doc#0 | було взаєморозуміння і взаємодопомога ЛЮДЕЙ <g/> , | те | — в підсвідомому зародку <g/> , — що пишномовно можна |
doc#65 | Вільній Академії Наук <g/> , тоді як і те і | те | — здобуток НТШ <g/> . Про себе я довідався <g/> , що я “ |
doc#20 | , щоб посуватися на захід <g/> , говорилося лише про | те | — куди і як <g/> . </p><p> Це не була проста справа <g/> . В мене була |
doc#81 | , щоб посуватися на захід <g/> , говорилося лише про | те | — куди і як <g/> . </p><p> Це не була проста справа <g/> . В мене була |
doc#27 | читача <g/> , читача <g/> , баченого автором <g/> , а через | те | — своєрідне заломлення <g/> , — подруге <g/> , ще раз <g/> , — |
doc#31 | греко-римської спадщини <g/> , і саме мистецтво <g/> , | те | — справжнє <g/> , суть якого — в спогляданні краси <g/> , |
doc#6 | змістові даної картини <g/> , що загальніше | те | “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося |
doc#40 | те що <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Нащо дике утя сторожка птиця <g/> , та і | те | <g/> … куняє на озерці <g/> » ( <g/> Греб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Переживав |