Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : постачання кому <g/> , бо постачати кому <g/> ; їзда залізницею <g/> , бо їздити залізницею <g/> ; розмова болгарською мовою <g/> , бо розмовляти болгарською мовою <g/> ; торгівля книжками <g/> , бо торгувати книжками і т. д. Бувають випадки <g/> , коли іменник може керувати рівнобіжно родовим і давальним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#39 <p> Ці засновки <g/> , песимістичні підвалини Осьмаччиного світосприймання <g/> , сміливо можна вважати за авторові <g/> , бо їх висловлюють усі головні персонажі повісти <g/> : Гордій <g/> , Варка <g/> , о. Діяковський <g/> .
doc#40 : « <g/> Знав він ці букви тому <g/> , бо їх знає його мати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#57 Бо їх можна бачити <g/> , але я не бачив <g/> .
doc#65 Не може він навести й фактів прислужництва <g/> , бо їх не було <g/> .
doc#53 При найприскіпливішому розгляді ледве можна знайти якихось півдесятка слів <g/> , що можуть видатися новотворами <g/> , бо їх не постачають впливові словники того і пізнішого часу <g/> .
doc#84 Лаятимуться вони вічно <g/> , бо їх не цікавлять визначення <g/> .
doc#40 <p> Можуть позичатися і цілі фразеологічні звороти <g/> , одначе вони здебільшого лишаються набутком мови тільки інтелігенції <g/> , бо їх тяжко принатурити до законів даної мови <g/> : вони зберігають чужу вимову <g/> , а на письмі позначаються літерами і правописом мови <g/> , звідки їх узято <g/> .
doc#9 Тільки мовець <g/> , що не говорить по-російськи <g/> , може елімінувати з мови русизми <g/> , тільки мовець <g/> , що не говорить по-польськи <g/> , може вилучати з мови польонізми <g/> , або <g/> , кажучи це саме словами самого А. Кримського <g/> : « <g/> Україна може служити міркою " <g/> польонізмів <g/> " ( <g/> а Галичина з свого боку міркою квазімоскалізмів <g/> ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова типу дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата практично <g/> , з погляду конкретної мовної політики не є польонізми <g/> , бо їх уживає як свої уся Велика Україна <g/> , хоч мовознавець легко відзначить незаперечні зовнішні ознаки польського походження в них <g/> , а двомовний ( <g/> українською і польською мовою <g/> ) галичанин постійно відчуватиме їхнє польське походження <g/> . </p>
doc#99 ахтанабілем сучасности <g/> , коли тюпали кіньми чи волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не трасою <g/> ,
doc#40 Для цих речень характеристично <g/> , що <g/> , перетворивши підрядне речення на головне <g/> , а головне на підрядне <g/> , дістаємо причинове складне речення <g/> , як от у нашому прикладі <g/> : « <g/> Швидко раки стали зовсім ні по чому <g/> , бо їх щодень вивозили на торг цілі мішки« <g/> . </p>
doc#10 Наслідки праці цих мовознавців не викорчувані і не можуть бути викорчувані <g/> , за винятком окремих деталів <g/> , — а це з двох причин <g/> : бо їхня праця спиралася не на фантазії й суб'єктивні забаганки <g/> , а на факти й тенденції розвитку живої народної та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> , лінгвістичну обдарованість і почуття відповідальности за роблене <g/> . </p>
doc#9 У дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє ядро лежало на терені сучасної Чернігівщини <g/> , але не слід спускати з ока <g/> , що тоді не різнилися істотно від суто чернігівських говірок і говірки сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер мають перехідний характер на північній основі <g/> .
doc#78 У дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє ядро лежало на терені сучасної Чернігівщини <g/> , але не слід спускати з ока <g/> , що тоді не різнилися істотно від суто чернігівських говірок і говірки сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер мають перехідний характер на північній основі <g/> .
doc#84 Але вони не мають і не можуть мати точки опертя <g/> , бо їхні прагнення — безпредметові на тлі того часу <g/> , в який вони діють <g/> ; і вони нічого не шукають <g/> , а тому і знайти не можуть <g/> . </p>
doc#81 Асине життя <g/> , напевне <g/> , не пішло добре <g/> , бо її батько був власник торговельного підприємства і він <g/> , і його родина <g/> , напевне <g/> , після кінця НЕПу зазнали переслідувань <g/> .
doc#81 Блакитного і не йшов з тими <g/> , хто проводжав тіло Хвильового на цвинтар <g/> , хоч пізніше <g/> , уже в самоті <g/> , розшукав його могилу і бачив квіти <g/> , що там лежали <g/> , а ще пізніше вже не міг її розшукати <g/> , бо її зрівняли з землею <g/> , був також на могилі Блакитного ( <g/> хоч він і не був героєм мого роману <g/> ) не на цвинтарі на вулиці Артема <g/> , а на спеціяльному місці на півночі Харкова коло Сокольників <g/> , де ховали провідних політиків і де замість хрестів ставили пропелери на кілку <g/> .
doc#82 Бо її можна сприйняти як визнання домішки вигадки до правди <g/> .
doc#71 Сама по собі старослов'янська мова не годилася ні на що <g/> , бо її первісне витворення було занадто штучне й умоглядне <g/> . </p>