Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 З муніципальних шкіл 1938 р. 21 була “ <g/> русинська <g/> ” <g/> , 23 чеські ( <g/> Magocsi 358 <g/> ) <g/> .
doc#72 Як уже згадувалося в другому розділі <g/> , першою спробою урегулювати мову була “ <g/> Руська граматика <g/> ” С. Смаль-Стоцького й Ф. Ґартнера <g/> , затверджена віденським урядом для вжитку в школах <g/> .
doc#65 Теофан Прокопович <g/> , промовляючи на честь Петра І після полтавського бою <g/> , казав про розбитих шведів <g/> , що ворог був “ <g/> силен воістинну і храбр <g/> ; ніже бо нам прилично єсть не ісповідати єже єсть істинно <g/> : найпаче єгда тим самим являється великая побіди нинішньої слава <g/> , яко сильний і страшний побіжден єсть <g/> ” <g/> .
doc#25 Але з особливою виразністю Михальчук відходить від народницького погляду своїм твердженням про штучний і вироблений характер кожної розвиненої мови <g/> , яка є “ <g/> систематичний витвір найвищого мистецтва <g/> , так само <g/> , як і культурна музика <g/> , малярство <g/> , різьбарство і ін <g/> .
doc#65 Один єдиний термінологічний словник дещо ширшої програми був “ <g/> Словник медичної термінології <g/> " 1936 р. ( <g/> 220 с. <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Єдиним термінологічним словником дещо вищого рівня був “ <g/> Словник медичної термінології <g/> ” ( <g/> 1936 <g/> ) <g/> , на 220 сторінок <g/> . </p>
doc#10 <p> Тепер Ганцов каже <g/> , що розбіжність південно- і північноукраїнських говірок “ <g/> сягає найдавнішої доби в житті південної групи східньослов'янських племен <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 89 <g/> ) <g/> , що між ними є “ <g/> споконвічна відмінність <g/> ” <g/> , яка до речі знаходить свою відповідність в антропологічній відмінності північного українця від південного ( <g/> 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> , і що ця відмінність найглибша з усіх можливих <g/> , бо охоплює “ <g/> квантитативно-акцентологічну систему <g/> ” <g/> , яка визначає собою ввесь фонетичний розвиток мови <g/> .
doc#65 <p> Тарасюк <g/> , викликаний тепер на дискусію <g/> , твердить <g/> , що заник твердої вимови зубних приголосних перед і шириться і є “ <g/> справжній факт сучасного українського усного літературного мовлення <g/> ” <g/> , а Шевельов заперечує це тому <g/> , що він “ <g/> відірваний від живої української мови <g/> ” ( <g/> с. 47 <g/> ) <g/> .
doc#72 Детальнішими і складнішими були “ <g/> Українська граматика <g/> ” <g/> , частина 1 <g/> , Єв <g/> .
doc#72 <p> Коли відбулася Харківська правописна конференція 1927 року <g/> , і наслідком її праці був “ <g/> Український правопис <g/> ” 1929 р. <g/> , 25 травня того ж року Наукове Товариство ім <g/> .
doc#72 Якщо 1923 року єдиним літературно-політичним “ <g/> грубим <g/> ” журналом був “ <g/> Червоний шлях <g/> ” <g/> , то тепер можна було похвалитися місцевими виданнями <g/> : “ <g/> Життя й революція <g/> ” в Києві <g/> , “ <g/> Зоря <g/> ” в Дніпропетровському <g/> , “ <g/> Металеві дні <g/> ” в Одесі <g/> , “ <g/> Літературний Донбас <g/> ” в Артемівську — Сталіному <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#81 Садок коло санаторію був малий <g/> , далі йшов пляж <g/> , де їздили автобуси й вантажні авта <g/> , гори далеко <g/> , про те <g/> , щоб найняти якусь кімнату <g/> , й мови не могло бути <g/> …
doc#81 Усі більші друкарні були знищені при зміні влади <g/> , не було електрики <g/> , не було друкарів <g/> , не було транспорту <g/> , щоб розвозити газету <g/> , не було продавців <g/> , не було <g/> …
doc#103 Все було <g/> , як було <g/> … </p>
doc#9 Він слушно показує історичні причини галицького впливу на літературну мову <g/> : « <g/> Час ішов <g/> , і Галичина робила вплив і на Україну <g/> : молодші українці засвоювали галицькі мовні придбання <g/> , бо других не було <g/> …
doc#72 Стешенко слушно показує причини допливу нових слів до літературної мови <g/> : “ <g/> Час ішов <g/> , і Галичина робила вплив і на Україну <g/> : молодші українці засвоювали галицькі мовні придбання <g/> , бо других не було <g/> …
doc#87 Ну <g/> , тут коли не пропаду <g/> , то добра буду <g/> …
doc#70 Коли книжка вийшла <g/> , він побачив <g/> , що нормою літературної мови є <g/> …