This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | їм тільки відповідної фонетичної форми <g/> , | напр | <g/> . <g/> , грузовик <g/> , чужак <g/> , пригород <g/> , рисистий <g/> ; часто |
doc#72 | подано лише ближчий до російського слова <g/> , | напр | <g/> . <g/> , двор — двір ( <g/> немає подвір'я <g/> , обійстя <g/> ) <g/> ; коли |
doc#72 | до вислову “ <g/> великий український народ <g/> ” ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , </p><p> Хрущов у своєму звіті на XV з'їзді ВКП [ <g/> б <g/> ] в |
doc#72 | та твори декого з видатних українських поетів ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , чуждий <g/> , обезглавив <g/> , смрад — у Тичини <g/> , |
doc#72 | “ <g/> київські <g/> ” правила запроваджено частково ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , подвоєні н <g/> , д <g/> , т <g/> , л в іменниках середнього |
doc#72 | як рівнобіжні до узвичаєних галицьких ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , в іменниках середнього роду закінчення -я- і |
doc#72 | більшого наближення до київського правопису ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , М. Рудницький <g/> , 1923 <g/> ) <g/> , і в тих <g/> , що воліли |
doc#72 | бачити галицькі традиції більш збереженими ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , В. Гнатюк <g/> . 1923 <g/> ; І. Панькевич <g/> , 1923 <g/> ; В. |
doc#72 | вони не говорили - повинні мати рівні права ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , у § 8 <g/> : « <g/> Піддані Румунії <g/> , незалежно від |
doc#72 | діялектними елементами в Панькевича — | напр | <g/> . Єдлінська 101 <g/> , — є тільки етимологічним |
doc#72 | є нічим іншим як перекрученими російськими ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , наслідок в розумінні “ <g/> спадщина <g/> ” <g/> , під |
doc#72 | в склад Радянського Союзу з кінцем війни ( <g/> див <g/> . <g/> , | напр | <g/> . <g/> , Білодід 8 <g/> ) <g/> . З цього напрошується висновок <g/> , |
doc#72 | належить до категорії неіснуючих осіб <g/> . Див <g/> . <g/> , | напр | <g/> . <g/> , Гольденберг <g/> , Королевич 181 <g/> ; " <g/> Славянское |
doc#76 | . В сумі вони відмінні від поданих Шахматовим ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , 1916 <g/> , ст <g/> . 15—16 <g/> ) або Смаль-Стоцьким ( <g/> 466 і |
doc#76 | не ввійшла <g/> , але пор <g/> . у географічних назвах <g/> , | напр | <g/> . <g/> , Припеть <g/> , Любеч <g/> . </p><p> 5. Тоді як регіони НТ <g/> , MP і ПС |
doc#76 | змінилося не в ь <g/> , як в інших позиціях <g/> , а в у <g/> , | напр | <g/> . <g/> , мию <g/> , Київ ( <g/> пор <g/> . російські діялектні форми |
doc#77 | узагальненням і любов'ю до рідної землі ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , у розділах « <g/> На камені <g/> » <g/> , ст <g/> . 134 та ін <g/> . <g/> ) <g/> ; що |
doc#78 | , не архаїзуючи й не фолкльоризуючи мови <g/> , як <g/> , | напр | <g/> . <g/> , у « <g/> Наймичці <g/> » <g/> : « <g/> Болящая Щодень <g/> , щогодина <g/> , |
doc#78 | що « <g/> чернігівці <g/> » правили деякі твори Шевченка <g/> , | напр | <g/> . <g/> , О. Бодянський — « <g/> Гамалію <g/> » <g/> , П. Куліш — « |
doc#80 | діяльности <g/> , ані з нагоди його сімдесятліття ( <g/> | напр | <g/> . <g/> , у журналі « <g/> Советская археология <g/> » ( <g/> 1966 <g/> , 3 <g/> , |