Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Натомість можливо і в літературній мові <g/> , що при усуненні числівника ( <g/> або слів типу багато <g/> , мало <g/> ) у ролі підмета лишається тільки іменник у родовому відмінку <g/> , з яким в'яжеться присудок у середньому роді однини <g/> , напр <g/> .
doc#40 відокремлені дієприслівникові звороти <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Крім того <g/> , асиндетон з цією інтонацією охоплює значення протиставлення й швидкої зміни подій ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> в. Інфіксація <g/> , або простягнення вигука <g/> : голосний вигука подвоюється <g/> , а всередині вставляється приголосний <g/> , найчастіше р <g/> , л <g/> , г <g/> , напр <g/> .
doc#72 Свого роду lapsus calami давав українцям леґальну підставу <g/> , щоб досягти бажаного статусу <g/> , хоч російські консервативні групи й далі наполягали на теорії “ <g/> триєдиного російського народу <g/> ” ( <g/> напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Слова і вирази <g/> , що складаються з повторення тих самих елементів або повторення тих самих елементів з невеличкою зміною або з двох однозначних елементів або двох протилежних значенням елементів <g/> , якщо позначають одне поняття <g/> , пишуться з розділкою <g/> , напр <g/> .
doc#40 Коли один наросток -ува- вже є <g/> , впроваджується другий ( <g/> у скороченій формі -ов- <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#65 У хроніці праці Інституту <g/> , подаваній у журналі " <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , раз-у-раз читаємо про готування таких словників ( <g/> напр <g/> .
doc#12 Головніші слова цього типу ( <g/> де и історично постало з ъ <g/> , ь <g/> , незалежно від наголосу <g/> ) такі <g/> : блискавка <g/> , блискуний <g/> , блищати ( <g/> а також за аналогією до них блиск <g/> ) <g/> , бриніти <g/> , глибокий <g/> , глитати <g/> , гримати <g/> , гриміти <g/> , дриґати <g/> , дрижати <g/> , кривавий <g/> , криниця <g/> , кришити <g/> , стрижень <g/> , стриміти <g/> , тривати ( <g/> напр <g/> .
doc#12 ня <g/> , напр <g/> .
doc#12 н. <g/> : стривати=почекати і стрівати = зустрічати <g/> ) <g/> , тривога <g/> , христини <g/> , христити <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#9 За допомогою цих елементів він утворює неологізми <g/> , напр <g/> .
doc#40 Загальна тенденція тут виразна <g/> : в недоконаному виді наголос падає на наросток <g/> , у доконаному — переноситься на корінь <g/> , а при приростку ви - на приросток <g/> , напр <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#40 Є <g/> , нарешті <g/> , і такі дієслова <g/> , ( <g/> великою мірою книжного характеру <g/> ) <g/> , що вживаються тільки в одному виді <g/> , напр <g/> .
doc#72 що інколи вважають діялектними елементами в Панькевича — напр <g/> .
doc#40 Це буває з іменниками чоловічого роду <g/> , що означають осіб <g/> , напр <g/> : « <g/> I все ж те виробляв — дивна річ — однією тисячею жовніра <g/> » ( <g/> Кул <g/> ) <g/> .
doc#40 Нарешті середній рід може виступати ще в функції загального роду <g/> , — коли нема потреби або змоги визначити стать істот <g/> , про яких говориться <g/> , напр <g/> : « <g/> Присягу не кожне зрадить <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#12 Але коли таких прикметників більше <g/> , то коми між ними можливі <g/> , напр <g/> ; <g/> : „Під бровами горіли круглі <g/> , веселі <g/> , темні <g/> , карі очі“ ( <g/> Нечуй-Левицький <g/> ) <g/> . </p>