Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 Приходить смерть <g/> , приходить після грому й бурі <g/> , в « <g/> леготі теплім <g/> » <g/> .
doc#18 Оповідання — образок з дитячих літ Франка <g/> , яких він написав цілу серію <g/> , « <g/> Сойчине крило <g/> » — повість про романтичне кохання жінки <g/> , яке знаходить себе тільки після соціяльного й морального падіння героїні <g/> .
doc#18 Потреба саме такого читання підкреслена тут і тим <g/> , що межа речення проходить після слова ждать <g/> .
doc#18 <p> Написаний після найтяжчих випробувань <g/> , на вершку змужніння <g/> , на кінці « <g/> життьової дороги <g/> » ( <g/> « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Мойсей <g/> » був « <g/> остаточне зведення рахунку з кимсь <g/> , з ким малося до діла цілий час <g/> » <g/> .
doc#19 За свідченням М. Комарова <g/> , після Мови лишилося коло п'ятдесяти зошитів його рукописів — драми <g/> , оповідання <g/> , вірші <g/> , критика <g/> , публіцистика <g/> .
doc#19 Здається <g/> , що <g/> , зваживши обставини службової праці письменника <g/> , зваживши обставини його цілковитої самотности в найдальшому кутку України <g/> , майже позбавленому національної свідомосте й можливостей культурної праці <g/> , можна дійти висновку <g/> , що Мова <g/> , принаймні після 1878 року <g/> , писав розмірно багато <g/> , працював <g/> , скільки міг <g/> . </p>
doc#19 Куліш після своєї першої збірки « <g/> Досвітки <g/> » виразно відходить від пісенних розмірів і працює над клясичними силябо-тонічними <g/> .
doc#19 Правда <g/> , ці твори були написані або вперше надруковані <g/> , мабуть <g/> , переважно після того <g/> , як Мова викінчив свій твір <g/> .
doc#19 В « <g/> Причепі <g/> » маємо символічний образ <g/> : після смерти старого Лемішки Зося наказує вирубати дерева <g/> , власноруч саджені старим батьком <g/> , щоб розбити новий <g/> , модний сад <g/> .
doc#19 Тимчасом йому присвячені цілі картини <g/> , і після Загреби — він центральна особа твору <g/> .
doc#19 Про події <g/> , що відбуваються тепер <g/> , уже під час дії <g/> , автор теж дуже часто розповідає <g/> , так би мовити <g/> , назад <g/> , використовуючи для цього снеціяльний засіб <g/> : Заіреба <g/> , прийшовши до пам'яті після пиятики <g/> , наказує слугам розповідати йому все <g/> , що він робив і що сталося <g/> . </p>
doc#20 Я не бачив Юрка аж до зустрічі <g/> , разючо неправдоподібної <g/> , в німецькому Києві 1943 року <g/> , десять років після геніальної й трагічної « <g/> Маклени Ґраси <g/> » <g/> . </p>
doc#20 Хто б міг подумати <g/> , що серед пасажирів того поїзду знайдеться людина <g/> , викреслена з життя багато років тому <g/> , мій знайомий « <g/> з бачення <g/> » в студентські роки <g/> , мій героїчно-донкіхотський співборець за </p><p> збереження Курбаса після вистави « <g/> Маклени Ґраси <g/> » <g/> …
doc#20 Спеціяльного дозволу треба було тепер так само <g/> , як після радянського « <g/> визволення <g/> » <g/> , і було для цього своє <g/> , тепер німецьке НКВД <g/> . </p>
doc#20 <p> Потім ми розлучилися на довгий час <g/> , до кінця війни і добре після того кінця <g/> .
doc#20 У 1950-их роках <g/> , скоро після мого приїзду до Америки <g/> , його послали лікарі на операцію <g/> .
doc#21 Бо окупанти не бажали допустити <g/> , після недавнього розгрому нацистської Німеччини <g/> , жадних видань пронацистського характеру <g/> .
doc#21 Вирішальна розмова відбулася вночі після закінчення II ( <g/> ульмського <g/> ) з'їзду МУРу 16 березня 1947 р. Крім мене <g/> , був ще Косач <g/> .
doc#21 Домонтович виголосив радикальну програму про те <g/> , що редакція може робити з рукописами <g/> , що хоче <g/> , а автори <g/> , коли схочуть <g/> , можуть потім протестувати post factum <g/> , ніхто на це не звертатиме уваги <g/> , після чого він теж нічого не робив <g/> . </p>
doc#21 Я зустрівся з ним після довгої перерви <g/> , коли я жив у Швеції <g/> , саме на цьому щаблі <g/> .