This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | і сходить нанівець при звичайному в побутовій | мові | <g/> , не кажучи вже про афективні стани <g/> , способі і |
doc#40 | , тут більше властива продуманій писаній | мові | <g/> , ніж безпосередній <g/> , усній <g/> . У постпозиції |
doc#15 | називних речень штучно- поетичній | мові | <g/> , Німчинов в іншому місці своєї праці ( <g/> с. 201 <g/> ) <g/> , |
doc#72 | . 6 <g/> ) <g/> , але ніде не гарантовано ніяких прав жадній | мові | <g/> , окрім румунської <g/> . В конституції 27 лютого |
doc#40 | НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ <g/> . ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕНЬ </p><p> У живій | мові | <g/> , особливо в усній <g/> , чи не найбільше буває |
doc#40 | приналежносте досить поширений у книжній | мові | <g/> , особливо в науковій і газетній <g/> , напр <g/> . <g/> : « |
doc#40 | , хоч є зв'язок труситися над ріллею <g/> ) <g/> . </p><p> У книжній | мові | <g/> , особливо в газетній і публіцистичній <g/> , |
doc#40 | у цьому значенні <g/> ) <g/> , властивий переважно усній | мові | <g/> , особливо на Сході України <g/> . Напр <g/> . <g/> : « <g/> Хоч |
doc#15 | мови <g/> . Береться конструкція <g/> , властива живій | мові | <g/> , очищається від випадкового і |
doc#40 | конструкцій <g/> , уживаних досить часто в усній | мові | <g/> , пасивні конструкції типовіші для книжної |
doc#15 | називним реченням <g/> . Подібні приклади в живій | мові | <g/> , певне <g/> , не рідкість і не дивина <g/> . </p><p> Особливо |
doc#15 | і розміру відстані між логічним і афективним у | мові | <g/> , перебільшення <g/> , властиве всій системі |
doc#12 | , відповідно до вимови даного слова в чужій | мові | <g/> , пишемо перед літерами я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , |
doc#9 | прикладів такої мимовільної вульгаризації в | мові | <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону « |
doc#55 | слова або написання бракувало в українській | мові | <g/> , позичати їх з російської <g/> , звичайно в |
doc#40 | прислівник у сучасній українській | мові | <g/> , позначається і на його словотворі <g/> . |
doc#40 | тощо <g/> . Ще поширеніше закінчення -ів у усній | мові | <g/> , пор <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Циган ледве виглядав з купи |
doc#40 | й депрономіналізації <g/> , щоденні в | мові | <g/> , пояснюються тим <g/> , що кожну дану річ <g/> , кожну |
doc#9 | або навіть пропонуванні змін у літературній | мові | <g/> , при всякій мовній дискусії тощо <g/> . Тільки тоді <g/> , |
doc#40 | у ролі присудка властиве переважно усній | мові | <g/> , пройнятій експресією <g/> . </p><p> Таку ж експресивну |