Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 Але чи може театр прочитати їх усі разом <g/> , так <g/> , як всотує їх у себе читач <g/> , уважно читаючи твір <g/> ?
doc#66 <p> Але <g/> , — скажуть нам <g/> , — так же з кожним образом у драматургії <g/> .
doc#66 <p> Ні <g/> , не так <g/> .
doc#67 Кілька разів <g/> , чотири чи п'ять <g/> , у Тарнавського повторюється « <g/> коливання білої руки <g/> » <g/> , « <g/> коливання білої руки <g/> » <g/> , « <g/> далеке коливання білої руки <g/> » <g/> , « <g/> коливання білої <g/> » <g/> , без руки <g/> , уже так далеко <g/> , що останнє слово не долітає <g/> .
doc#68 Якщо не боятися самопародії <g/> , якщо взятися за вкрай невдячне завдання перекладати поезію прозою <g/> , можна було б перефразувати наш вірш приблизно так <g/> : Сонце заходить червоно на синьому небі <g/> ; так помирає людина <g/> ; але <g/> , якщо вона жила творчо <g/> , її не забудуть <g/> . </p>
doc#68 ) Так чи так <g/> , вони заслуговують на читачеву увагу й на нашу тут хоч коротку заввагу <g/> .
doc#69 А воно є — в дотеперішніх реабілітаціях так багато замовчувань <g/> , недоговорень і вільних або невільних перекручень <g/> , що з ЦИХ зерен може прорости цілий ліс Нової Великої Брехні <g/> . </p>
doc#70 На трохи <g/> , але не так уже й дуже </p><p> — вищому щаблі можуть бути відновлені в народній пам'яті ( <g/> й приваблювати підлітків до української історії <g/> ) і Кащенко <g/> , і Андрій Чайківський <g/> , і Юліан Опільський <g/> , але недоречно розглядати їхні стереотипні повісті в золотому фонді справжньої літератури <g/> , поруч “ <g/> Чорної ради <g/> ” <g/> , або “ <g/> Марка Проклятого <g/> ” <g/> .
doc#70 І чи так одверто <g/> , а чи через так звані стилістичні позначки в словниках <g/> ?
doc#70 Як є міграція людей до України <g/> , так відбувається міґрація слів <g/> .
doc#70 <p> Виключалася й проблематика ґенези мови <g/> , її розвитку в доісторичний період <g/> , питання європейського й азіатського в ній <g/> , міждіалектичних впливів і конфліктів ( <g/> так <g/> , і конфліктів <g/> ) <g/> .
doc#71 <p> </doc> </p><p> Якщо асоціювати літературні мови з тими письменниками <g/> , які їх створили й поширили <g/> , то мову старослов'янську – першу літературну мову слов'ян <g/> , скомпоновану штучно <g/> , – неможливо відокремити від особи Костянтина та – частково – Мефодія <g/> ; так само й сучасна українська літературна мова може бути пов'язана з ім'ям великого українського поета Тараса Шевченка і <g/> , до певної міри <g/> , його сучасника Панька Куліша <g/> .
doc#72 ( <g/> Недопущення української мови до судів та адміністративних установ не потребувало окремої згадки <g/> , бо так було заведено ще з кінця XVIII століття <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Павло Грабовський <g/> , що ніколи не був у Галичині <g/> , але чув про стан тамтешньої мови <g/> , так само здивовано і поштиво запитує в листі ( <g/> 1892 <g/> ) до Івана Франка <g/> : “ <g/> По нікому звичайно балакають між собою дома писателі-русини — по-руськи <g/> , польськи чи німецьки <g/> ?
doc#72 Панських дітей будуть учити по-панському <g/> , а мужицьких дітей по-мужицькому <g/> , так панським дітям буде скрізь дорога <g/> , а мужицьким дітям нікуди <g/> ” ( <g/> Грушевський ЗО <g/> ) <g/> .
doc#72 9 січня 1915 р. всі українські ( <g/> так само <g/> , як єврейські <g/> ) періодичні видання припинено ( <g/> Петлюра 2. 312 <g/> ) <g/> , за винятком “ <g/> Рідного краю <g/> ” <g/> , що мусів перейти на російський “ <g/> ярижний <g/> ” правопис ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 , що бачать в українській самостійності не так умови для культурного розвитку українського народу <g/> , як умови для свого власного бюрократичного панування <g/> " <g/> , так 1923 р. він не схилявся до проголошення української мови державною і до її поширення коштом російської <g/> .
doc#72 І не хто інший <g/> , як Квірінґ <g/> , пер- </p><p> За даними Книжкової палати УРСР на Україні виходило газет <g/> : </p><p> РІК </p><p> Українських </p><p> Російських </p><p> 1918 </p><p> 127 </p><p> 227 </p><p> 1919 </p><p> 60 </p><p> 228 </p><p> 1920 </p><p> 87 </p><p> 26650 </p><p> 1921 </p><p> 45 </p><p> 95 </p><p> 1922 </p><p> ЗО </p><p> 10251 </p><p> 1923 </p><p> 28 </p><p> 86 </p><p> 1924 </p><p> 36 </p><p> 95 </p><p> Рік </p><p> Українські </p><p> Російські </p><p> 1918 </p><p> не подано </p><p> не подано </p><p> 1919 </p><p> не подано </p><p> не подано </p><p> 1920 </p><p> 35 </p><p> 147 </p><p> 1921 </p><p> 99 </p><p> 199 </p><p> 1922 </p><p> 83 </p><p> 353 </p><p> 1923 </p><p> 80 </p><p> 492 </p><p> 1924 </p><p> 176 </p><p> 752 </p><p> ( <g/> “ <g/> Преса <g/> ” 174 <g/> ) </p><p> ший секретар ЦК і протягом довгих років упертий противник українізації <g/> , так підсумовує становище <g/> : “ <g/> Ми повинні сказати <g/> , що наша влада досі ще надто не національна <g/> , ще надто не українська <g/> , і що в цій справі ми в усякому разі ані трохи не переборщили <g/> ” ( <g/> Попов 272 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 За Ігнатієнком ( <g/> 1926 <g/> , 73 <g/> ) комуністичні періодичні видання щодо мови розподілялися так <g/> : </p><p> Загальний наклад у тисячах примірників був такий <g/> : </p><p> Рік </p><p> Українських </p><p> Російських </p><p> 1917 </p><p> — </p><p> 4 </p><p> 1918 </p><p> 1 </p><p> 6 </p><p> 1919 </p><p> 21 </p><p> ЗО </p><p> 1920 </p><p> 63 </p><p> 120 </p><p> 1921 </p><p> 75 ( <g/> ?
doc#72 З одного боку <g/> , Сталін <g/> , ведучи жорстоку боротьбу в партії <g/> , намагався здобути всяку можливу підтримку <g/> , включно з підтримкою — хай не надто численних — націонал-комуністів ( <g/> так його підтримав <g/> , наприклад <g/> , Скрипник <g/> .