Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 і сходить нанівець при звичайному в побутовій мові <g/> , не кажучи вже про афективні стани <g/> , способі і
doc#40 , тут більше властива продуманій писаній мові <g/> , ніж безпосередній <g/> , усній <g/> . У постпозиції
doc#15 називних речень штучно- поетичній мові <g/> , Німчинов в іншому місці своєї праці ( <g/> с. 201 <g/> ) <g/> ,
doc#72 . 6 <g/> ) <g/> , але ніде не гарантовано ніяких прав жадній мові <g/> , окрім румунської <g/> . В конституції 27 лютого
doc#40 НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ <g/> . ЕКВІВАЛЕНТИ РЕЧЕНЬ </p><p> У живій мові <g/> , особливо в усній <g/> , чи не найбільше буває
doc#40 приналежносте досить поширений у книжній мові <g/> , особливо в науковій і газетній <g/> , напр <g/> . <g/> : «
doc#40 , хоч є зв'язок труситися над ріллею <g/> ) <g/> . </p><p> У книжній мові <g/> , особливо в газетній і публіцистичній <g/> ,
doc#40 у цьому значенні <g/> ) <g/> , властивий переважно усній мові <g/> , особливо на Сході України <g/> . Напр <g/> . <g/> : « <g/> Хоч
doc#15 мови <g/> . Береться конструкція <g/> , властива живій мові <g/> , очищається від випадкового і
doc#40 конструкцій <g/> , уживаних досить часто в усній мові <g/> , пасивні конструкції типовіші для книжної
doc#15 називним реченням <g/> . Подібні приклади в живій мові <g/> , певне <g/> , не рідкість і не дивина <g/> . </p><p> Особливо
doc#15 і розміру відстані між логічним і афективним у мові <g/> , перебільшення <g/> , властиве всій системі
doc#12 , відповідно до вимови даного слова в чужій мові <g/> , пишемо перед літерами я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> ,
doc#9 прикладів такої мимовільної вульгаризації в мові <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону «
doc#55 слова або написання бракувало в українській мові <g/> , позичати їх з російської <g/> , звичайно в
doc#40 прислівник у сучасній українській мові <g/> , позначається і на його словотворі <g/> .
doc#40 тощо <g/> . Ще поширеніше закінчення -ів у усній мові <g/> , пор <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Циган ледве виглядав з купи
doc#40 й депрономіналізації <g/> , щоденні в мові <g/> , пояснюються тим <g/> , що кожну дану річ <g/> , кожну
doc#9 або навіть пропонуванні змін у літературній мові <g/> , при всякій мовній дискусії тощо <g/> . Тільки тоді <g/> ,
doc#40 у ролі присудка властиве переважно усній мові <g/> , пройнятій експресією <g/> . </p><p> Таку ж експресивну