Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 З одного боку це <g/> , а з другого боку <g/> , відсутність багатьох потрібних джерел у книгосховищах і архівах поза колишніми межами УССР змушує нас у цьому розділі обмежитися на встановленні тільки головних напрямних ліній у розвитку української літературної мови <g/> , поскільки вони стосуються до нашої теми <g/> , не вдаючися до більшої деталізації <g/> .
doc#9 Чи це не знаменує однакового підходу до української літературної мови взагалі і ролі в ній галицьких елементів зокрема <g/> ?
doc#9 <p> Праця адміністрації над « <g/> розгаличаненням <g/> » української літературної мови захопила не тільки словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть питання артикуляційної бази — згадаймо відкидання можливосте наближення ненаголошеного о в вимові до у і визнання за можливе й мало не за нормальне його наближення до а <g/> !
doc#9 Але й дальше « <g/> розгаличанення <g/> » літературної мови припинено чи хоч би загальмовано <g/> , а де в чому завдяки виступам М. Бажана <g/> , Ю. Яновського <g/> , А. Кримського та інших пощастило й повернути літературну мову на старі позиції — позиції двадцятих років <g/> .
doc#9 принесла нову хвилю галицьких мовних елементів до літературної мови — принаймні в газетній мові <g/> .
doc#9 Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм літературної мови двадцятих років <g/> , по-друге <g/> , з них читачі сприймають і деякі нові галицизми <g/> , яких досі не знали або знали хіба в поетичній мові <g/> .
doc#9 Але ці нашарування так тривало відкладалися в українській літературній мові й так органічно в неї всотані <g/> , що виділити їх з усієї системи сучасної літературної мови дуже важко <g/> .
doc#9 Можна піти навіть далі і висунути твердження про те <g/> , що виділити всі галицькі елементи сучасної української літературної мови — річ взагалі цілком неможлива <g/> .
doc#9 Коли до мови прикладають правило пропорції <g/> , заявляючи <g/> , що зараз є низ і долина <g/> , то конче повинні бути прислівники і внизу <g/> , і вдолині <g/> , коли від кликати є виклик <g/> , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють нерозуміння або небажання розуміти живі історичні процеси формування української літературної мови — не в кабінетах <g/> , а в перебігу мінливих і часто взаємосуперечних історичних подій <g/> .
doc#9 ) — все це переважно <g/> , якщо не виключно <g/> , прийшло до літературної мови з Галичини <g/> , а панує воно тепер в літературній мові безконкуренційно <g/> .
doc#9 Подаю тут ті з них <g/> , що становлять тепер невід'ємну складову частину словника сучасної літературної мови <g/> : крок <g/> , карк <g/> , засада <g/> , ґречність ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , властивість <g/> , зарозумілість <g/> , ув'язнення ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , тримати <g/> , тлумачити <g/> , закидати ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , очікування <g/> , авантура ( <g/> 19 <g/> ) <g/> , необізнаний ( <g/> 25 <g/> ) <g/> , вплив ( <g/> 49 <g/> ) та ін <g/> . </p>
doc#9 Таким чином <g/> , якщо не заперечувати поданих І. Верхратський фактів <g/> , то треба прийняти <g/> , що ці слова до загальноукраїнської літературної мови теж прийшли з Галичини <g/> . </p>
doc#9 <p> Загалом беручи <g/> , галицький внесок у лексику української літературної мови найбільше обслуговує сфери абстрактної лексики <g/> , наукової термінології <g/> , коло понять <g/> , зв'язаних з міським побутом <g/> , захоплюючи тут не тільки назви предметів і процесів <g/> , а й вирази ввічливости <g/> , етикету тощо <g/> , — себто обслуговуючи не лише номінативні <g/> , а й експресивні <g/> , зокрема соціяльно-експресивні функції мови <g/> .
doc#9 Такі словечка з більш або менш насиченими емоційністю забарвленнями виходять уже далеко за межі книжкової мови і <g/> , отже <g/> , є найкращим свідченням того <g/> , як органічно вливаються галицькі елементи до української літературної мови <g/> . </p>
doc#9 І хай ми відвели б навіть третину <g/> , навіть половину цих слів <g/> , довівши <g/> , що вони зовсім не прийшли до української літературної мови з Галичини <g/> , але і решти вистане <g/> , щоб побачити <g/> , яка все-таки величезна питома вага галицьких елементів у лексиці сучасної української літературної мови <g/> , особливо в сфері абстрактних понять <g/> . </p>
doc#9 І хай ми відвели б навіть третину <g/> , навіть половину цих слів <g/> , довівши <g/> , що вони зовсім не прийшли до української літературної мови з Галичини <g/> , але і решти вистане <g/> , щоб побачити <g/> , яка все-таки величезна питома вага галицьких елементів у лексиці сучасної української літературної мови <g/> , особливо в сфері абстрактних понять <g/> . </p>
doc#9 Для цього треба брати не твори І. Нечуя-Левицького з селянського життя <g/> , бо там традиційні лексичні фонди літературної мови цілком задовольняли письменника <g/> , а його повісті й оповідання з життя інтелігенції або близьких до інтелігенції суспільних прошарків <g/> .
doc#9 з ранку до вечора тупцяємо коло клумбів <g/> » ( <g/> С. 358 <g/> ) <g/> , то це пояснюється не тільки його особистими дивацтвами <g/> , як про це звичайно думають і кажуть <g/> , а тією принциповою настановою <g/> , яку має письменник щодо шляхів розвитку української літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Образ такої « <g/> знегаличаненої <g/> » або « <g/> догалицької <g/> » української літературної мови треба шукати в провінціяльних виданнях <g/> , переважно науково-популярного характеру на зразок складеної « <g/> полтавською <g/> » говіркою « <g/> Химії <g/> » Мазуренка <g/> , де знаходимо такі слова <g/> , як грахвин ( <g/> карафка <g/> , рос <g/> .
doc#9 А для того <g/> , щоб установити точно словник <g/> , засвоєний українською літературною мовою з Галичини <g/> , треба було б перейти який-небудь добрий загальний словник української літературної мови послідовно з початку до кінця <g/> , встановлюючи територію первісного вживання кожного слова <g/> .