Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 ) <g/> ; мідниця ( <g/> « <g/> Тремтіли під молотом майстра нові мідниці <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 <p> Особливо характеристичний у творах зрілого М. Коцюбинського великий прошарок лексики <g/> , зв'язаної з новою для української літератури тематикою <g/> : міською або чужонаціональною <g/> , екзотичною <g/> .
doc#9 З цього погляду і можна говорити про певну дозу « <g/> галицької орієнтації <g/> » в нового покоління письменників <g/> , відірваного вже від етнографічности села і більш або менш споріднюваного з містом <g/> .
doc#9 Наприклад <g/> , 1907 р. у Львові функціонує цілий новий закордонний комітет УСДРП ( <g/> А Жук <g/> , Д. Донцов <g/> , О. Назаріїв та ін <g/> .
doc#9 При цьому тепер великоукраїнська політична еміграція <g/> , за свідченням учасника всіх цих подій В. Дорошенка <g/> , далеко сильніше пов'язується з галичанами <g/> : « <g/> В противність до еміграції з-перед 1905 р. <g/> , котра розмірно мало цікавилася місцевими відносинами <g/> , зайнята переважно своєю партійною роботою <g/> , ся нова емігрантська колонія глибоко увіходить в галицьке життя <g/> »vii <g/> .
doc#9 перерізала ті шляхи <g/> , якими йшли галицькі мовні впливи перед тим <g/> , але в вогні й руїні війни народилися нові шляхи цих впливів <g/> .
doc#9 Вже сама організація урядово-адміністративної системи з одного боку <g/> , а українського війська з другого примушує почасти вдатися до нових позичень з Галичини <g/> , а почасти і переважно робить багато старіших позичень із книжно-інтеліґентських здобутком народних мас <g/> .
doc#9 Отже <g/> , те нове <g/> , що в ці роки з'являлося в українській літературній мові в Галичині <g/> , залишалося на схід від Збруча просто цілком невідомим <g/> .
doc#9 Та все-таки ці впливи були <g/> , тільки ширилося не нове <g/> , а старе <g/> , вже наявне до 1920 р. З цього погляду можна говорити про те <g/> , що галицькі впливи на літературну мову тривають впродовж усіх двадцятьох років <g/> . </p>
doc#9 А. Ніковський <g/> , перередаговуючи й ґрунтовно поширюючи словник Б. Грінченка до нового видання <g/> , так деклярує своє кредо щодо галицьких мовних елементів <g/> : « <g/> Особливу увагу редакція звернула на групу галицьких письменників і брала лексичний та фразеологічний матеріял з Івана Франка <g/> , Тимофія Бордуляка <g/> , Богдана Лепкого <g/> , Василя Стефаника <g/> , Марка Черемшини <g/> .
doc#9 принесла нову хвилю галицьких мовних елементів до літературної мови — принаймні в газетній мові <g/> .
doc#9 Тон задають такі газети <g/> , як київське « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , харківська « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> .
doc#9 Вони <g/> , по-перше <g/> , повертаються до норм літературної мови двадцятих років <g/> , по-друге <g/> , з них читачі сприймають і деякі нові галицизми <g/> , яких досі не знали або знали хіба в поетичній мові <g/> .
doc#9 Але попередній підсумок уже ясний <g/> : час від 1939 р.— це час нової хвилі галицьких впливів на українську літературну мову <g/> . </p>
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .
doc#9 Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом літературною мовою тільки в звуженому значенні формули ввічливосте <g/> , то в парадигмі теперішнього часу можна припускати західноукраїнські впливи тільки щодо поодиноких дієслів <g/> , і то досить давні <g/> , так що вони <g/> , власне <g/> , не входять у нашу тему — про впливи Галичини на нову українську літературну мову <g/> .
doc#9 Видно <g/> , що це явище нове <g/> , рамці його ще не визначилися <g/> .
doc#9 З цього консервуючого погляду вплив Галичини на нову українську літературну мову не можна переоцінити <g/> . </p>
doc#9 Німецька нова літературна мова постала в XV сторіччі на основі <g/> , з одного боку <g/> , так званої лицарсько-поетичної мови <g/> , що базувалася на говірках з-над Райну і з Австрії <g/> , а з другого <g/> , так званої імперської прозової ( <g/> ділової <g/> ) <g/> , що оформилася в австро-чеських канцеляріях <g/> , але мала райнсько-баварське підґрунтя <g/> .