Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Поруч цих “ <g/> класичних <g/> ” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови <g/> : забороняє певні слова <g/> , синтаксичні контрукції <g/> , граматичні форми <g/> , правописні й ортоепічні правила <g/> , а натомість пропаґує інші <g/> , ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови <g/> .
doc#72 Gerovskij ( <g/> 1927 <g/> ) писав <g/> : </p><p> На засвоєння цієї “ <g/> мови <g/> ” карпаторуський учень мусітиме витратити не менше зусиль <g/> , ніж на вивчення общерусской літературної мови <g/> , з тією різницею <g/> , що в першому випадку він не буде винагороджений доступом до будь-яких значніших цінностей <g/> , тоді як общерусская літературна мова одразу відкрила б йому багаті скарби світової російської культури ( <g/> 142 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Ідіом відкладений у мові <g/> , а через мову і в наріччі особливою системою кореневих морфем — цих “ <g/> найпростіших органічних злук формального й матеріяльного першопочатку мови <g/> ” <g/> .
doc#10 До хибности його схеми в ( <g/> 4 <g/> ) спричинилося <g/> , можна думати <g/> , хибне і чисто апріорне твердження <g/> , ніби “ <g/> цей процес ( <g/> розвитку — Ю.Ш. <g/> ) в дифтонгізованих о <g/> , е сливе на всьому просторі української язикової території в основному свойому напрямку був єдиний <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) і що відмінність сучасних рефлексів — і ( <g/> або ї <g/> , ы <g/> , у <g/> ) в південних говірках <g/> , поліфтонги в північних — це “ <g/> не два шляхи процесу <g/> , а дві стадії того ж самого процесу <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 137 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Чи не єдиний виняток — цитатна назва <g/> , слова <g/> , що їх ніби вимовляє дійова особа — це “ <g/> Нема грошей — нема води <g/> ” <g/> , що каже водовіз жінці <g/> , яка стоїть у дверях будинку <g/> .
doc#72 Вони вийшли окремою відбиткою 1919 р. в Києві <g/> , після того як були надруковані в журналі “ <g/> Вільна українська школа <g/> ” 1918-1919 <g/> , ч. 10. Ці “ <g/> правила <g/> ” стосувалися лише до кількох найбільше дискутованих питань і вміщалися на вісьмох сторінках <g/> .
doc#72 Народний комісар освіти Гринько затвердив короткі “ <g/> Правила <g/> ” <g/> , складені за Гетьманату ( <g/> 1919 <g/> ) <g/> , в які тепер Академія Наук внесла незначні поправки <g/> , 51 і цю брошурку на 16 малих сторінок двічі видруковано протягом 1921 р. Цікаво <g/> , що Академія — як зазначено на виданні — схвалювала ці “ <g/> Правила <g/> ” на трьох сесіях <g/> : 17 травня й 12 липня 1919 р. та 29 лютого 1920. Очевидно <g/> , велося обговорення <g/> , ймовірно були запропоновані зміни <g/> , та про це нічого не відомо <g/> .
doc#25 Він бо завжди виходив з ним же формульованої засади про те <g/> , що “ <g/> українство <g/> ” було для нього “ <g/> релігією життя <g/> ” ( <g/> ЗНТШ 121 <g/> , 236 <g/> ) і не шкодував часу й сил для служіння цій “ <g/> релігії <g/> ” <g/> .
doc#71 А проте саме цей “ <g/> розлагоджений <g/> ” ( <g/> якщо не хаотичний <g/> ) <g/> , навдивовижу плутаний і штучний ужиток писемної мови <g/> , а вірніше писемних мов <g/> , народжений у суспільно-політичних умовах України XVII cт <g/> .
doc#65 Це “ <g/> розмивання <g/> ” тривало в більшості слов'янських мов <g/> : поволі <g/> , але стало усувалися іменники жіночого роду <g/> , із закінченням на приголосний <g/> .
doc#6 <p> Певна річ <g/> , багато з цих “ <g/> символів <g/> ” можуть бути прочитані по- різному <g/> .
doc#71 Третя позиція <g/> , ще менш обґрунтована <g/> , полягає в тому <g/> , що “ <g/> руський язик <g/> ” – це “ <g/> слов'янський <g/> ” та й годі <g/> , тобто мова “ <g/> штучна <g/> , книжна <g/> ” [ <g/> 59 <g/> , с. 39 <g/> , 41 <g/> ] <g/> . </p>
doc#10 праця <g/> , 152 <g/> ) ця “ <g/> схема Ганцова чисто проблематична <g/> ” <g/> , але він же спостеріг і те <g/> , що ця штучна схема “ <g/> на решті висновків не позначається <g/> ” <g/> , і це дало йому змогу схарактеризувати праці Ганцова з історичної діалектології як “ <g/> блестящее применение исторических принципов <g/> ” ( <g/> 155 <g/> ) <g/> .
doc#72 Скрипник 114 <g/> ) <g/> , і зовсім не випадково його майбутній опонент на Чотирнадцятому з'їзді партії в грудні 1925 р. Зінов'єв теж запобігав ласки у цих “ <g/> товаришів <g/> ” ( <g/> “ <g/> Двенадцатый съезд <g/> ” 604 <g/> ) <g/> .
doc#25 Статті Михальчука Драгоманов не опублікував <g/> , обмежившися на оголошенні ( <g/> в „Громаді <g/> ” <g/> ) своїх заперечень цьому „Українцеві <g/> ” <g/> , як підписався був Михальчук <g/> .
doc#9 » <g/> , 90 <g/> ) <g/> ; розпач ( <g/> « <g/> Свої болі <g/> , розбиті надії і свою розпач <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 60 <g/> ) <g/> ; стосунки ( <g/> « <g/> От тобі і добрі сусідські стосунки <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; шаленство ( <g/> « <g/> Якесь шаленство всіх обхопило <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; відлеглість ( <g/> « <g/> Відлеглість між нами стала зразу коротша <g/> » — « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 98 <g/> ) <g/> ; розривка ( <g/> « <g/> За цими <g/> …