Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 прикладки <g/> , якщо вимовляємо її підкреслено <g/> , напр <g/> . <g/> : „Вода — маєток Божий — всім дається“ ( <g/> Леся
doc#12 , додаткове або вияснювальне значення <g/> , напр <g/> . <g/> : „Вони ще не бачились нині <g/> : Антоша недавно
doc#12 , особливо <g/> , переважио <g/> , зокрема і то тощо <g/> , напр <g/> . <g/> : „Він <g/> , окрім пісень <g/> , любив ще гори“ ( <g/> Вирган <g/> ) <g/> ;
doc#12 частиною сполучника <g/> , залежно від місця павзи <g/> , напр <g/> . <g/> : „Він прийде <g/> , тому що зацікавлений“—„Він
doc#12 після них немає знака оклику ( <g/> див <g/> . VIII Б 2 <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : „Гей <g/> , музо <g/> , панночко цнотлива <g/> , ходи до мене
doc#12 підкреслюємо відсутність якогонебудь слова <g/> , напр <g/> . <g/> : „Десь буде рипіти ясень <g/> , а далі шелестіти—
doc#12 перед повторюваним сполучником ставимо кому <g/> , напр <g/> . <g/> : „Добра усякого—хоч скотини <g/> , хоч поля чимало
doc#12 вона має спеціяльно уточнювальне значення <g/> , напр <g/> . <g/> : „За річкою <g/> , за Дунаєм <g/> , козаченько конем
doc#12 слово або зворот такого ж самого значення <g/> , напр <g/> . <g/> : „За церквою <g/> , ще вище <g/> , ліс“ ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) <g/> ; „Він
doc#12 „Згода“ <g/> . </p><p> 3. Цитати й слова <g/> , вжиті іронічно <g/> , напр <g/> . <g/> : „Його ви пам'ять „свято зберігали“ <g/> ,
doc#12 після недокінченого <g/> , обірваного речення <g/> , напр <g/> . <g/> : „Кругом подивилась <g/> , та в яр <g/> … біжить <g/> … серед
doc#12 ) впроваджує частину складеного присудка <g/> , напр <g/> . <g/> : „Лихий чоловік у громаді — що вовк ув отарі“ (
doc#12 сполучником або перелічувальною інтонацією <g/> , напр <g/> . <g/> : „Люта злість душила її <g/> , й думки <g/> , одна одної
doc#12 , способове або допустове значення <g/> , напр <g/> . <g/> : „Ляжеш під тином спочити—собаки стягнуть“ (
doc#12 членів речення перед сумарним словом <g/> , напр <g/> . <g/> : „Місто і над ним зелені гори—все даліє“ (
doc#12 речення й вимовляються з окличною інтонацією <g/> , напр <g/> . <g/> : „Нічко дивна <g/> ! тобі я корюся“ ( <g/> Л. Українка <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 коли вони вимовляються з окличною інтонацією <g/> , напр <g/> . <g/> : „О <g/> , як би пісню вдать палку <g/> , натхненну <g/> ! “ (
doc#12 пісенного рядка коми частіше не ставимо <g/> , напр <g/> . <g/> : „Ой зійди <g/> , зійди <g/> , ясен місяцю“ ( <g/> Народна
doc#12 за однорядні слова <g/> , й коми між ними не пишемо <g/> , напр <g/> . <g/> : „Он біжить він полями <g/> , як дикий вовнистий
doc#12 члени речення в пари <g/> , коми ставимо на межах пар <g/> , напр <g/> . <g/> : „Осміхаються неводи і канати <g/> , стара