Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , пісня <g/> , світло <g/> , уманський <g/> ) <g/> , але це правило порушується <g/> , поперше <g/> , якщо ь є в усіх формах слова <g/> , включаючи ті <g/> , де останній приголосний сполучення твердий ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , різьблю <g/> , — бо різьба <g/> , цяцьці <g/> , — бо цяцька <g/> ) <g/> , подруге <g/> , воно порушується в випадку звука л поза групами лч <g/> , лц із лк <g/> , напр <g/> .
doc#50 Фабульні лінії дотримані досить послідовно <g/> , хоч загалом вони не надто цікавлять автора <g/> , і дещо він лишає неясним <g/> , напр <g/> .
doc#50 Окремі уступи образністю і інтонаційним малюнком зв'язані з байронічною поемою <g/> , напр <g/> .
doc#51 , напр <g/> .
doc#53 Головні з варіянтів такі <g/> : </p><p> 1. У чергуванні о <g/> , е <g/> : і є випадки затримання первісного голосного <g/> : подобні ( <g/> 7 <g/> , 5 <g/> ) <g/> , кресло ( <g/> 7 <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; меж ( <g/> 7 <g/> , 23 <g/> ) <g/> , гость ( <g/> 8 <g/> , 28 <g/> ) <g/> ; неплодного ( <g/> 8 <g/> , 49 <g/> ) <g/> ; прийменник і префікс від систематично вживаються в формі од <g/> , напр <g/> .
doc#53 Афіна стає в нього Атеною ( <g/> напр <g/> .
doc#53 Знаходимо в нього Гелій ( <g/> напр <g/> .
doc#53 Інші церковнослов'янізми <g/> , дуже нечисленні <g/> , не мають зовнішніх ознак такого походження <g/> : робиня ( <g/> 7 <g/> , 103 <g/> ) <g/> ; паче ( <g/> 8 <g/> , 63 <g/> ) <g/> ; вповати ( <g/> 7 <g/> , 34 <g/> ) <g/> ; і частіше вживане пир з похідним прикметником ( <g/> 3 <g/> , 33 <g/> ; 8 <g/> , 61 <g/> ; 8 <g/> , 66 <g/> ) <g/> , не включене Грінченком до свого словника <g/> , мабуть <g/> , саме через його чужорідність в українській мові ( <g/> хоч Потебня вживає й синоніма учта <g/> , напр <g/> .
doc#62 , напр <g/> .
doc#65 У хроніці праці Інституту <g/> , подаваній у журналі " <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , раз-у-раз читаємо про готування таких словників ( <g/> напр <g/> .
doc#65 Приклади слів <g/> , живцем узятих з російської мови <g/> , з конечними фонетичними субституціями можна наводити десятками <g/> , напр <g/> .
doc#65 , грузовик <g/> , чужак <g/> , пригород <g/> , рисистий <g/> ; не менш численні випадки семантичної адаптації українських слів до відповідних російських за засадою значеннєвої рівности <g/> , напр <g/> .
doc#65 У словниках на початку вони впроваджуються обережно <g/> , напр <g/> .
doc#65 <p> 1. Розщеплення семантики слова в пристосуванні до російських відповідників <g/> , звичайно шляхом упровадження російського слова <g/> , напр <g/> .
doc#65 , як це видно з того <g/> , що новіші слова свого й чужого походження цього чергування вже не мають ( <g/> напр <g/> .
doc#65 Історично беручи <g/> , твердість зберігається <g/> , коли і походить з о і здебільшого чергується з ним ( <g/> у нашому прикладі ножі <g/> ) <g/> , або в називному відмінку множини прикметників з -ые ( <g/> напр <g/> .
doc#65 Така сама зміна дисимілятивного характеру відбулася в еспанській мові <g/> , напр <g/> .
doc#65 Мова йтиме про звук <g/> , що вживається виключно в чужих словах <g/> , ф. Цей приголосний виступав у багатьох позиках з чужих мов <g/> , насамперед західноевропейських <g/> , але в старших запозиченнях мова заступала його на п ( <g/> напр <g/> .
doc#65 , Пилип <g/> , Остап <g/> , пляшка <g/> ) або на х ( <g/> напр <g/> .