Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Тому вона легко може завести в оману <g/> , тому її значення не треба перебільшувати <g/> .
doc#72 Головним тереном майбутньої війни мусіла стати Україна <g/> , а тому її слід було жорстоко упокорити <g/> , перетворити на провінцію Росії <g/> .
doc#74 Головним тереном майбутньої війни мусіла стати Україна <g/> , а тому її слід було жорстоко упокорити <g/> , перетворити на провінцію Росії <g/> .
doc#36 Тому Ґе прирахували до послідовників великого письменника <g/> , отже <g/> , й до певної течії російської культури <g/> , певної фази розвитку російської думки <g/> . </p>
doc#36 Тому — « <g/> розпинають вдову за подушне <g/> » <g/> , а Петро Перший « <g/> розпинав нашу Україну <g/> » ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> , 1844 <g/> ) і т. п. Цікавий деталь <g/> : в деяких віршах <g/> , коли мова про Ісуса <g/> , вжито пасивні звороти — </p><p> За кого ж Ти розіп'явся <g/> , </p><p> Христе <g/> , Сину Божий <g/> ? </p>
doc#85 Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> , звичайно <g/> , ані до абсолютно нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому суперечникові поглянути на своє фото двадцять років тому — або ще процитувати відому епіграму Пушкіна <g/> : </p><p> — Движенья нет <g/> , сказал мудрец брадатый <g/> , </p><p> Другой смолчал и стал пред ним ходить <g/> . </p>
doc#69 Чи багато з тих <g/> , хто активно оперує мовою <g/> , усвідомлює <g/> , то мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише тому — бути їй чи не бути <g/> , айв виборі своєї майбутньої структури і то кожний з нас <g/> , вибираючи ті чи ті слова й форми голосує за те <g/> , якою вона буде структурно завтра <g/> .
doc#70 Чи багато з тих <g/> , хто активно оперує мовою <g/> , усвідомлює <g/> , що мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише в тому — бути їй чи не бути <g/> , а й у виборі своєї майбутньої структури <g/> , і кожний з нас <g/> , вибираючи ті чи ті слова й форми <g/> , голосує за те <g/> , якою вона буде структурою <g/> .
doc#45 Коли пригадаємо <g/> , як убачав майбутнє української мови Метлинський ( <g/> " <g/> уже наша мова конає <g/> " <g/> ) <g/> , то стане ясно <g/> , яким оптимістом був Потебня <g/> , хоч він і не ставив крапки над кожним і. Тому — в теоретичній площині — Потебня відкидає погляди свого ґуру <g/> , найвищого авторитету — Гумбольдта <g/> , який уважав <g/> , ідо історичний період формування мов закінчився і вони або лишаються у вжитку <g/> , як є <g/> , або відмирають <g/> .
doc#4 <p> Головне тут у тому — вже згаданому — спостереженні <g/> , що « <g/> нові <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної — це поезії її старечого віку <g/> , що почалися <g/> , коли їй було 42 роки <g/> , і набирали чимраз більшої напруги <g/> , пружносте <g/> , досконалосте й викінчености в тому довгому шляху від сорок другого року життя до теперішнього вісімдесят четвертого <g/> . </p>
doc#20 Свідчення тому — вже сам його перебільшений український романтизм <g/> , його пошуки національних героїв і святих там <g/> , де їх не було <g/> .
doc#87 Одеси і всієї незчисленної маси міст і сіл українських почуватиме себе осередком української ідеї і тому — духовою столицею <g/> , — з цього погляду нема перед нашою наукою <g/> , нашим мистецтвом
doc#83 І тому — природний вислід трагічного непорозуміння — спалення Гоголем його рукопису і майже самоспалення — так близько від Маросейки <g/> , в Москві на Нікітському бульварі <g/> , і так близько до двосотих роковин Переяслава — в лютому 1852 року <g/> . </p>
doc#30 Якоюсь мірою він мусив бути свинею <g/> , таке йому судилося <g/> , але питання в тому — якою мірою <g/> .
doc#9 тільки протиставне ( <g/> « <g/> То не чорна галич <g/> , тільки турки гору облягають <g/> » — « <g/> Віла-посестра <g/> » <g/> , III <g/> , 179 <g/> ) <g/> ; тому <g/> …