Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Я тоді не чув про Новиченка <g/> , не читав про нього або його самого <g/> .
doc#98 Усе тоді було ще чесне <g/> , сміливе і талановите <g/> .
doc#98 Знав я тоді — чи передчував не з <g/> , — як кажуть у Галичині <g/> , не з видження <g/> , а з голосу — Догадькового <g/> . </p>
doc#98 Зі мною тоді він не сперечався <g/> .
doc#98 Реальний casus adversi була одна статейка <g/> , зовсім <g/> , як тоді казали <g/> , ідеологічно витримана <g/> .
doc#98 Нація нашої доби тоді нація <g/> , коли вона хоче бути разом <g/> , а не тоді <g/> , коли її силують животіти в єдиній « <g/> гармонійній <g/> » отарі <g/> , а отару розпалюють однаковими гаслами <g/> , чим стандартніше <g/> , тим голосніше <g/> , тим упертіше <g/> , тим монотонніше <g/> , тим беззмістовніше <g/> , поскубуймо травичку давно вже випорожненої « <g/> національної традиції <g/> » <g/> , — певніше — що так за звичкою зветься <g/> . </p>
doc#98 Нація нашої доби тоді нація <g/> , коли вона хоче бути разом <g/> , а не тоді <g/> , коли її силують животіти в єдиній « <g/> гармонійній <g/> » отарі <g/> , а отару розпалюють однаковими гаслами <g/> , чим стандартніше <g/> , тим голосніше <g/> , тим упертіше <g/> , тим монотонніше <g/> , тим беззмістовніше <g/> , поскубуймо травичку давно вже випорожненої « <g/> національної традиції <g/> » <g/> , — певніше — що так за звичкою зветься <g/> . </p>
doc#98 — починали в дев'ятнадцятому столітті проростати пагони кандидатів на нову аристократію з тоді ще майже не торканого огрому сільської цілини <g/> .
doc#98 Тоді ж таки <g/> , 1929 <g/> , в романі « <g/> Робітні сили <g/> » розгорнув паралельну систему селекції й плекання еліти Михайло Івченко <g/> .
doc#98 На щастя для себе <g/> , Хвильовий тоді ще мав револьвер <g/>
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#99 Тоді на шляхах знищено дороговкази <g/> , станції стали безіменними <g/> , на рогах улиць зникли таблички з назвами <g/> .
doc#99 ( <g/> Тільки і це тоді ще не звалося екзистенціялізм чи сартризм <g/> .
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/>
doc#99 Правда <g/> , танцюристі козаки були вже мертві <g/> , а Стецько дістав гарбуза <g/> , а Уляна ставала кріпачкою <g/> , але на кінець світу тоді ще ніби не заносилося <g/> </p>
doc#100 А модернізм у нас був на початку століття нинішнього <g/> , він мав свої відмінності від центральноєвропейського <g/> , але саме ним і зацікавилися в інших країнах <g/> : Стефаник і Коцюбинський перекладалися тоді в Европі <g/> .
doc#100 Тоді було оновлення літератури <g/> , що відгукнулося і в « <g/> празькій школі <g/> » 20-х років <g/> , і геть пізніше <g/> </p>
doc#101 В цьому можуть переконатися й наші читачі <g/> , бо ж розмова між тим <g/> , хто запитує <g/> , і тим <g/> , хто відповідає <g/> , завжди має ширше коло учасників <g/> , надто ж тоді <g/> , коли йдеться не лише про побутові теми <g/> , коли наші пекучі проблеми аналізує людина такого потужного інтелекту <g/> . </p>
doc#101 Під час війни <g/> , <g/> , у 1943 році <g/> , я був недалеко звідси — у Заліщиках <g/> , але потрапити до Чернівців тоді не довелось <g/> .
doc#101 А тепер я бачу зовсім інші настрої <g/> , і багато речей <g/> , які тоді здавалися елементарними <g/> , насправді показалися вигаданими <g/> .