Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Передові кола інтелігенції знали ті труднощі <g/> , що виникали в зв'язку з перенесенням галицьких мовних елементів до великоукраїнської преси <g/> , але мусіли це перенесення робити як для того <g/> , щоб не допустити творення двох літературних мов <g/> , так і тому <g/> , що іншого виходу не було <g/> , заступити все вироблене в мові галицької преси не було чим <g/> .
doc#22 Він зрозумів сенс епохи убивць і тому не діє <g/> , лишається пасивним <g/> , тільки виголошує чудові поетичні оповідання <g/> .
doc#81 Тут <g/> , звичайно <g/> , грали ролю й стосунки вчителя й учня <g/> , ці дивні стосунки <g/> , в яких учень ніби підлягає вчителеві <g/> , але не в усьому <g/> , далеко не в усьому <g/> , і де авторитет учителя <g/> , а тим самим його діяльність як учителя залежить від того <g/> , яку репутацію він серед них здобув <g/> , хоч вони цього не усвідомлюють і тому не використовують свідомо як своєї зброї <g/> . </p>
doc#92 Але історія оперує занадто багатьма фактами і тому ніколи не може осягти ні повноти <g/> , ні точности <g/> .
doc#63 <p> Почався цей рух від окремих ноток у Михайла Ста- рицького <g/> , далі <g/> , спричинив такі різнорідні явища <g/> , як Леся Українка й Михайло Коцюбинський <g/> , що випередили свій час і тому лишилися були в свідомості сучасників ніби осторонь літературного руху <g/> , — і такі м о д н і прояви <g/> , як Олесь <g/> , Вороний <g/> , Чупринка <g/> , Винниченко <g/> , що здобули катастрофічну популярність — і своїх вершин цей рух досяг у повороті до джерел із запереченні модно-поверхових европеїстів сьогоднішньої хвилини ( <g/> вже не кажучи про суто провінціональні переломлення европеїзму <g/> ) <g/> , — у неоклясицизмі <g/> . </p>
doc#81 <p> Я не розумів зв'язку явищ і тому не хотів до них втручатися ( <g/> а може <g/> , якби зрозумів <g/> , ще далі відсахнувся б <g/> !
doc#72 Русофіли не хотять допустити до народного язика і тому розпочали боротьбу проти всего <g/> , що не має російських форм <g/> .
doc#92 , варт згадати про одну таки особисту зустріч <g/> , хоч зовсім не з Якобсоном і тому формально ніби поза рамками цих споминів <g/> . У попередньому уступі вже була згадка про Білодіда
doc#87 Одеси і всієї незчисленної маси міст і сіл українських почуватиме себе осередком української ідеї і тому — духовою столицею <g/> , — з цього погляду нема перед нашою наукою <g/> , нашим мистецтвом
doc#81 Знову таки на моє щастя <g/> , я не знав її і тому не мусів забирати голос <g/> .
doc#9 Олена Пчілка виступила зі своїми програмовими твердженнями в питаннях розвитку літературної мови в друці <g/> , оголосивши цілий маніфест на теми розвитку української літературної мови <g/> , — і тому її виступ вийшов далеко за межі приватних справ і поглядів <g/> .
doc#16 Але воно не мало доступу до глибин української духовости <g/> , воно було багато чим чуже українській духовій традиції <g/> , воно виросло в основному на зразку російського большевизму <g/> , будуючи себе за законом протилежности <g/> , — і тому перемогти свого ворога воно не могло <g/> . </p>
doc#34 Але надто випадкова вона <g/> , нічого нам не відомо про малярські нахили і здібності Нерадька <g/> , це якесь зовсім від нього незалежне і ним не викликане прозріння <g/> , воно зникає <g/> , як і приходить <g/> , воно не було метою свідомих зусиль героя <g/> , — і тому воно теж не розсіває темряви <g/> . </p>
doc#9 Але все-таки об'єктивно він таким провідником почасти був — і тому не випадково <g/> , що його ім'я написали згодом на своєму прапорі деякі безперечні прихильники галицьких мовних впливів <g/> , — як-от хоч би Олена Пчілка <g/> , про що мова ще буде далі <g/> . </p>
doc#14 Першого Маланюка можна сяк-так <g/> , при великому бажанні <g/> , убгати в « <g/> поети доби <g/> » <g/> , — але другий на вічні й космічні теми не говорить — і тому лишається вічним і відбиває якусь частинку космосу <g/> , — поскільки поезії взагалі дано космос у себе ввібрати <g/> .
doc#9 І далі <g/> : « <g/> Під час <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошною інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним як в простій хаті <g/> , так і в найелегантніших і найвищих сальонах <g/> »1. </p><p> Все це були незаперечні факти <g/> , не позначатися на розвитку мови вони не могли <g/> , впливи Галичини на загальноукраїнську літературну мову вони робили дійовими — і тому автор мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці деяких слів українських <g/> , так най ЗБОЛЯТЬ і українці вийти поза свою тісну межу і навчитись трохи і від нас <g/> .
doc#81 Хтось виступив на зборах і заявив <g/> , що Єндик непристойним способом напав на члена професорської колеµії — мене — і тому не може ввійти до колективу <g/> .
doc#63 Нема прогноз навічно — і тому нема заборон і засудів <g/> .
doc#63 Але ми стоїмо принаймні на одному рівні з неоклясицизмом <g/> , ми принаймні доросли до нього — і тому наші атаки на нього мають зовсім інший характер і спрямованість <g/> . </p>
doc#40 Цей тип порядку слів дуже підкреслює динаміку подій <g/> ; одначе він має одноманітний ритм — з постійно підкресленим кінцем речення — і тому рідко припускає великі скупчення речень <g/> , побудованих за його засадами <g/> . </p>