Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Закрита “ <g/> Громадська думка <g/> ” відродилася 1907 р. як “ <g/> Рада <g/> ” <g/> , що відогравала провідну ролю серед українських видань Російської імперії і протрималася до 1914 р. Літературно-політичний місячник “ <g/> Нова громада <g/> ” проіснував увесь 1906 р. <g/> , а коли 1907 р. М. Грушевський переніс видання “ <g/> Літературно-наукового вістника <g/> ” зі Львова до Києва <g/> , “ <g/> Нова громада <g/> ” злилася з ним <g/> .
doc#36 Він дає зразки проникливого аналітичного розгляду соціяльної системи Російської імперії і тоталітаризму взагалі <g/> .
doc#16 Від цього його злочини не стають меншими <g/> , а об'єктивна суть його діяльности — розбудова російської імперії — не зміниться ані на одну йоту <g/> .
doc#81 Десятки років він був урядовцем Російської імперії — і наче й тільки <g/> .
doc#72 <p> Всі три російські інвазії супроводилися масовим терором <g/> , часто вживаним як запобіжний захід <g/> .
doc#81 Не знаю походження Юлі Парфьонової ( <g/> вона добре говорила по-українськи і то літературною мовою <g/> ) <g/> , але з її спокійною манерою й інтеліµентським пенсне вона справляла враження дівчини зі спадкової російської інтеліµентської родини <g/> .
doc#81 Думаю <g/> , що він належав до російських інтеліµентів <g/> , знеохочених пореволюційною дійсністю <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , рустикальність була чужа і російській інтеліµенції <g/> , але <g/> , поперше <g/> , велика і часом краща частина її опинилася після розгрому білих армій за кордоном або у внутрішній еміµрації <g/> , а подруге <g/> , з малими винятками <g/> , вони на Україні ставилися зневажливо або в кращому випадку байдуже до української культури <g/> .
doc#81 Він був з тієї породи російської інтеліµенції <g/> , що зберігала м'якість манер <g/> , толерантність до чужих думок і лібералізм у думанні <g/> . </p>
doc#92 Фактом лишається <g/> , що Слов'янський відділ ще в вересні <g/> , перед початком навчального року <g/> , запропонував мені маленький додаток до платні — чотири тисячі на рік <g/> , замість обіцяних 3500. З властивою йому делікатністю російського інтелігента старої доби Михайло Михайлович Карпович покликав мене до свого кабінету <g/> : </p><p> — Знаєте <g/> , ваша платня не досить висока <g/> .
doc#76 Навіть політично нейтральні російські інтелігенти з презирством і відразою ставилися до « <g/> чорносотенців <g/> » і не радо їх цитували <g/> .
doc#36 Чи багато російських інтелігентів того часу досягли цього блаженного стану <g/> ?
doc#22 <p> Історично народництво постало з переляку російської інтелігенції <g/> , коли вона побачила <g/> , як мало знає мужика <g/> .
doc#22 <p> Але проблема Достоєвського не була проблемою Росії <g/> , а тим менше — групи народів <g/> , включених у політичну систему Росії <g/> ; вона була проблемою російської інтелігенції <g/> , рештки якої збереглися тільки на еміграції <g/> .
doc#36 Аякже <g/> , немає жадного сумніву <g/> , що Ґе був російський підданий <g/> ; що він почувався вільно в російській культурі й мистецтві і в колах російської інтелігенції <g/> .
doc#52 Для нього « <g/> Архіпелаг <g/> » буде насамперед або й виключно книгою про загибель російської інтелігенції і страждання російського народу <g/> . </p>
doc#31 Російська інтеліґенція <g/> , говорячи по-російськи <g/> , з такою самою настановою користається з сленґізмів <g/> , часто навіть блатних <g/> .
doc#72 Ті здобутки <g/> , як уже згадувалося <g/> , полягали головне в можливості подеколи вживати української мови в громадському житті та вести досить широку пропаґанду на її користь серед українців і в певних колах російської інтеліґенції <g/> . </p>
doc#25 Уже багато років пізніше <g/> , згадуючи про це <g/> , Михальчук писав <g/> : „Я і тепер <g/> , ще більше навіть <g/> , ніж тоді <g/> , переконаний <g/> , що в основі світогляду і психології росіян лежить нігілістичний мотив і що єдиний догмат <g/> , який в ґрунті зовсім щиро ( <g/> тайно чи явно <g/> ) визнає в своїй душі російський інтелґіент усякого напряму ( <g/> як Побідоносцевського так і Толстовського <g/> ) єсть нірвана <g/> ” ( <g/> 69 <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 <p> Від 1933 р. це прирівняння чужих слів до російської їх форми було розтягнене назад <g/> , до слів <g/> , позичених ще перед тим у формі <g/> , дещо відмінній від російської <g/> .