Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Чужинці воліли повертатися додому <g/> , до метрополії <g/> . Ісландці цупко трималися ґрунту <g/> . </p><p> Так <g/> , навіть у поневоленні витворювалися традиції нації <g/> , роду й особи <g/> , ґрунтянства й виключности <g/> . Попри
doc#96 Та навіть вівці тут — на диво і всупереч Вольтеровому « <g/> Кандідові <g/> » — на диво не колективістичні <g/> .
doc#96 ? </p><p> Якщо колоніяльне буття сплащило життя до селянської хати-хутора і підрубало коріння вищого фолкльору й навіть вищої релігії <g/> , завтрашній день після віднови незалежносте ставить націю перед культурною порожнечею <g/> . Можна
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#97 Не знаю навіть <g/> , чи Большаков читав ці твори <g/> .
doc#97 , тільки що Большаков не виявляє знання французької мови <g/> , навіть у циркових межах <g/> , і радше загорлав би <g/> : Ага <g/> , знай наших <g/> !
doc#97 Але часом накопичення подробиць <g/> , зв'язаних із Шевченком тільки дуже й дуже побічно <g/> , може навіть знавця хилити до сну й знеохочувати <g/> .
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .
doc#97 ) He буду спекулювати <g/> , як багато могло лишитися мудрого ( <g/> sapiens <g/> ) у цій підданій безнастанному експериментові людині неторканим <g/> , — може <g/> , більше <g/> , ніж ми думаємо <g/> , навіть якщо вона не бунтувала <g/> , не ставала дисидентом <g/> .
doc#97 Для Шевченка тут трагедія і змагання за людину в людині <g/> , для Большакова — поверхове явище <g/> , що ледве чи заслуговує навіть на згадку <g/> . </p>
doc#97 До лицарських провідників агресії й національного поневолення суміжних народів у пантеоні Автора примхливо додаються предтечі комуністичного перетворення Російської імперії <g/> , так звані « <g/> революційні демократи <g/> » <g/> , « <g/> прогресивні діячі <g/> » тощо <g/> , від Пуґачова ( <g/> до речі <g/> , добитого Суворовим <g/> ) через Чаадаева <g/> , звичайно і многоразово — Бєлінського <g/> , Добролюбова <g/> , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а далі <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого блюзнірчо навіть порівняно з Шевченком <g/> , мовляв <g/> , Микола І заборонив Шевченкові писати <g/> , а Брежнєв вимагав <g/> , щоб Хрущов не писав спогадів <g/> : « <g/> Нелегко было и отставленному от дел Хрущову <g/> » — 1 <g/> , 215 <g/> : — підкреслюю це і <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 Прикметники « <g/> отечественный <g/> » і « <g/> советский <g/> » для Автора компліментарні <g/> , а раз <g/> , дивним дивом <g/> , стають навіть « <g/> інтернаціональними <g/> » <g/> . </p>
doc#97 Він припускає <g/> , що Шевченко навіть вірші свої читав Бутакову <g/> .
doc#97 Навіть в обставинах експедиційної ізоляції від недріманних очей вищого начальства <g/> .
doc#97 Автопортрет homo sovieticus <g/> , виконаний пером Большакова в його троєкнижжі <g/> , не йде в порівняння з образами Домонтовича й Хвильового <g/> , не знати навіть <g/> , чи « <g/> бувальщину <g/> » про Тараса ( <g/> себто </p><p> Шевченка <g/> ) і про homo sovieticus можна назвати літературою <g/> , але по-своєму триптих цей має свою вагу в експозиції тоготипного героя в пізніших десятиріччях <g/> . </p>
doc#97 — Шевченком і Софією Ґерн ( <g/> яка в більшості спогадів і навіть у « <g/> Шевченківському словнику <g/> » не спромоглася ані на християнське ім'я <g/> ) і з яких саме міркувань чи почувань Шевченко ввійшов у конфлікт з Ісаєвим <g/> . </p>
doc#97 … </p><p> Шевченкознавці й шевченколюби таки будуть змушені читати це порядно неоковирне троєкнижжя ( <g/> де нема навіть абеткового покажчика — ще одна совєтська риса цього постсовєтського видання <g/> ) <g/> , а шевченколюбів же
doc#97 ) <g/> , але мушу хоч згадати <g/> , що авторові вдалося показати <g/> , що навело поета на ці теми <g/> , ба навіть більше <g/> , чому він мало що не мусів узятися за ці сюжети <g/> ! </p>
doc#98 Теном <g/> , ні раси <g/> , ні — до пуття <g/> , середовища <g/> , ні навіть моменту <g/> . </p>
doc#98 Слідчий посміхнувся іронічно і навіть сказав ( <g/> чого <g/> , мабуть <g/> , не мусів говорити <g/> ) <g/> : </p><p> — Ви так думаєте <g/> ? </p>