Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Це був дрібний поміщик <g/> , він потребував грошей і тому приймав « <g/> дачників <g/> » <g/> .
doc#82 <p> Мої друзі в Києві <g/> , Харкові <g/> , Львові кажуть мені <g/> , що на Україні я дебютант і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> .
doc#81 Василь Іванович <g/> , дядя Вася <g/> , як його часом звали <g/> , вмів жити з людьми <g/> , щиро й невимушено прокладаючи шлях до їхнього серця то своєю балакучістю <g/> , то жартом і легким глузом <g/> , але <g/> , бувши добрим і « <g/> своїм <g/> » мало не з кожним <g/> , він ставав справжнім другом тим <g/> , кого вважав за здібніших і тому виділяв <g/> .
doc#40 Отже <g/> , це особливий тип складеного присудка <g/> : дієслово зберігає тут конкретність свого лексичного значення і тому може бути назване речовою ( <g/> матеріяльною <g/> ) дієслівною зв'язкою <g/> . </p>
doc#40 Це пояснюється тим <g/> , що дієприкметник — дуже корисна для літературної мови категорія <g/> , що відзначається складністю свого значення і тому дає змогу дуже ощадно висловитися <g/> .
doc#40 <p> § 76. ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ </p><p> З-поміж різних чергувань приголосних у сучасній українській мові найчастіше зустрічається чергування задньопіднебінних і гортанних приголосних к <g/> , х <g/> , г ( <g/> ґ <g/> ) <g/> , що відбувається за схемою <g/> : задньопіднебінний ( <g/> гортанний <g/> ) — середньопіднебінний — палаталізований зубний <g/> , а саме <g/> : </p><p> г ( <g/> ґ <g/> ) — ж — з' </p><p> х — ш — с' </p><p> к — ч — ц' </p><p> Ці чергування в сучасній українській мові здебільшого зв'язані з певними морфологічними категоріями і тому переважно вже згадувалися в огляді частин мови <g/> .
doc#81 Я відповів <g/> , що маю хвору матір і тому не можу виїхати <g/> .
doc#34 Непотрібна і тому <g/> , що сама метода Осьмачки — назвіть її експресіоністичною <g/> , назвіть її сюрреалістичною <g/> , це все одно — що ця метода дозволяє йому зовсім інакше <g/> , зовсім по-своєму <g/> , зовсім поетичні розставляти крапки над і. </p><p> Розкриймо останню сторінку повісти <g/> : герої авторові на мистецькій виставці в Києві <g/> .
doc#81 Хоч ця ідеологічна одноманітність мене тоді захоплювала <g/> , бо вона все моє життя до Львова була для мене заборонена і я глибоко вбирав у себе кожну згадку про недозволене доти <g/> , ба навіть кожне вживання самих слів таких <g/> , як Україна <g/> , не кажучи вже про її велич і незалежність <g/> , але все це таки було одноманітне і тому мусіло злитися в одне в моїй уяві й згадці <g/> .
doc#65 У самому викладанні нас душили обов'язковими курсами діалектичного матеріалізму <g/> , політичної економії <g/> , організації виробництва ( <g/> так <g/> , і таке було <g/> ) <g/> , історії партії <g/> , національного питання і тому подібне без кінця <g/> .
doc#12 : без кінця <g/> , без краю <g/> , без ладу <g/> , без ліку <g/> , без пуття <g/> , без сумніву <g/> , в давнину <g/> , до відома <g/> , до вподоби <g/> , до краю <g/> , до лиця <g/> , до ноги <g/> , до побачення <g/> , до речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В сумнівних випадках треба використовувати словник <g/> , бо процес творення прислівників у сучасній мові плинний і тому встановити чіткі правила написання їх укупі чи нарізно не можна <g/> . </p>
doc#72 Згідно з тогочасною партійною політикою <g/> , що приймала українську мову як мову села <g/> , але не вживала ніяких заходів <g/> , щоб поширити її серед містян та індустріяльних робітників <g/> , “ <g/> Плуг <g/> ” проголошує себе спілкою селянських письменників <g/> , зазначаючи <g/> , що трудове селянство є майбутнім пролетаріятом і тому завдання спілки є згуртувати у своїх лавах письменників “ <g/> революційно свідомого селянства <g/> ” ( <g/> Лейтес 2 <g/> , 74 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Таким чином в усіх випадках « <g/> пом'якшення <g/> » означає пересунення руху мовних органів до позиції й <g/> , — отже у напрямі до твердого піднебіння <g/> , що по-латинськи зветься palatum <g/> ; тому в науковій літературі пом'якшення зветься паляталізація <g/> , а пом'якшений приголосний — паляталізованим ( <g/> в протилежність самому й <g/> , який з природи своєї вимовляється на твердому піднебінні і тому зветься палятальним <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> 2. Особово-анафоричні займенники — вказують особу ( <g/> або предмет взагалі <g/> ) <g/> , яка не бере участи в розмові і тому визначається не з ситуації <g/> , а з контексту <g/> .
doc#81 <p> Голосними подіями були самогубства — Миколи Хвильового в травні і Миколи Скрипника в липні 1933 року <g/> , гістеричні промови Постишева <g/> , що тріюмфально повернувся на Україну після того <g/> , як давніше Скрипник домігся його виїзду до Росії <g/> , промови <g/> , в яких улюбленим словом було вздыбить <g/> , поставити дибки <g/> , але залякані перекладачі тепер не наважувалися вільно перекладати з російської і тому зберігали це слово в українському тексті — поставити дибки партію <g/> , село <g/> , транспорт <g/> , усю Україну <g/> , усунення Курбаса й перейменування « <g/> Березоля <g/> » на казенний Театр ім <g/> .
doc#81 Кілька разів у перед- і повоєнні часи Наконечний друкував статті <g/> , що боронили поодинокі явища мови <g/> , що протиставляли українську мову російській і тому підлягали усуненню <g/> , наприклад <g/> , тверду вимову зубних перед і з давнього о <g/> , видові опозиції в віддієслівних іменниках тощо <g/> .
doc#81 <p> Книжкою <g/> , що відкривала зовсім незнані світи і тому лишила глибоке враження <g/> , були « <g/> Листи до братів-хліборобів <g/> » В'ячеслава Липинського <g/> .
doc#87 Вона боїться питань про себе і тому не питає інших <g/> .
doc#40 Вони тільки окреслюють стан і тому однозначні з відповідними прислівниковими безособовими реченнями <g/> , напр <g/> .
doc#9 Беліч доводить <g/> , що Добровський не міг прийняти Букову форму сербської літературної мови <g/> , оскільки був прив'язаний до літературної мови іншої структури і тому вважав <g/> , що є тільки одна літературна мова <g/> , якої слова не зв'язані з певними жанрами <g/> .