This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 | . Він не ідеальний <g/> , але це найкращий варіянт | з | усіх запропонованих <g/> . </p><p> — Юрію Володимировичу <g/> , |
doc#103 | робочому кабінеті <g/> . Знаю <g/> , що в Вас була одна | з | найкращих приватних славістичних |
doc#103 | славістичних книгозбірень світу <g/> . Що сталося | з | цією бібліотекою <g/> ? </p><p> — Це не кабінет <g/> . Тут я |
doc#103 | книгозбірнями Гарварду й Колумбії <g/> , — вона одна | з | найповніших <g/> . Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » й « |
doc#103 | охали <g/> » й « <g/> ахали <g/> » <g/> . Собі я залишаю лише одну шафу « <g/> | з | мистецтвом <g/> » <g/> , переважно українським <g/> , та й то не |
doc#103 | » <g/> , переважно українським <g/> , та й то не знаю <g/> , що | з | нею робити <g/> , кому вона потрібна <g/> ? </p><p> — А як третій том |
doc#103 | інший час <g/> , інше коло людей <g/> . Та й <g/> , зрештою <g/> , вже ні | з | ким не хочеться сваритися <g/> . В тих двох частинах я |
doc#103 | я хотів сказати « <g/> до побачення <g/> » всім тим <g/> , | з | ким звела мене доля й недоля <g/> , з ким працював <g/> , |
doc#103 | » всім тим <g/> , з ким звела мене доля й недоля <g/> , | з | ким працював <g/> , страждав і вірив <g/> … </p><p> — Наприкінці |
doc#103 | суті її життя тоді <g/> , але вона постає | з | межовою ясністю з її листів тепер <g/> . І це не тільки |
doc#103 | її життя тоді <g/> , але вона постає з межовою ясністю | з | її листів тепер <g/> . І це не тільки драма старости <g/> . |