Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 тим глибший <g/> , що він для автора — не програма <g/> , не бажання <g/> , не мрія <g/> , а кусок його душі <g/> , невигладна
doc#77 , що він для автора — не програма <g/> , не бажання <g/> , не мрія <g/> , а кусок його душі <g/> , невигладна основа його
doc#77 матеріалі <g/> . Улас Самчук хоче <g/> , щоб його твір був не тільки проблемний <g/> , щоб він був і літописний <g/> ,
doc#77 проблемний <g/> , щоб він був і літописний <g/> , щоб він не тільки рухав мисль <g/> , а і фіксував широке
doc#77 . Перед нами постає проблема реалізму <g/> . Чи не зустрінемося ми знов з етнографічним
doc#77 досить несподівано <g/> . І саме — в описі міста <g/> , як це не дивно <g/> . Візьміть <g/> , наприклад <g/> , описи ігор
doc#77 ядерних <g/> , конкретних епітетів <g/> , як його око ще не схопило міри в описуваних явищах <g/> . Тут образ не
doc#77 не схопило міри в описуваних явищах <g/> . Тут образ не досягає скульптурности <g/> , не стає
doc#77 явищах <g/> . Тут образ не досягає скульптурности <g/> , не стає монументальним <g/> . І от <g/> , мабуть <g/> , саме з
doc#77 точністю <g/> . Але етнографічний реалізм ніколи не буває мистецьки-сильним <g/> , і зокрема сила
doc#77 стані розмір вальців — результат обчислень <g/> , а не випадковостей <g/> . А роман — не вальцівний стан <g/> .
doc#77 обчислень <g/> , а не випадковостей <g/> . А роман — не вальцівний стан <g/> . Щоб ми глибоко сприйняли
doc#77 по-своєму самодостатня <g/> , цілість у собі <g/> . Не можна твір з одним героєм уважати за роман <g/> , і не
doc#77 . Не можна твір з одним героєм уважати за роман <g/> , і не можна в такому творі вичерпно показати
doc#77 і Гнатюка <g/> , і Шпачука <g/> , і Настю <g/> , і може ще декого — не як телеграфні стовпи <g/> , що мигтять перед вікнами
doc#77 Василь Шеремета <g/> , а як повних і живих людей <g/> . Тоді не було б потреби і в етнографічних сценах <g/> , які
doc#77 задуму <g/> , але в дійсності тільки приховують їх <g/> , а не ліквідують <g/> . Тоді перед нами був би справді
doc#77 . А покищо перед нами хроніка або повість <g/> , а не роман <g/> . </p><p> Враження таке посилюється ще й сірістю
doc#77 , що література може писати про сіре <g/> , але не повинна писати про нього сіро <g/> , що вона повинна
doc#77 яскраво <g/> , і провінція його повістей від цього не перестала бути сірою <g/> . Теорія перенесення в