Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 Це дається не легко <g/> .
doc#77 Таких не люблять <g/> .
doc#77 <p> Сам Василь ще не знає широкого світу <g/> .
doc#77 Не революція потрібна <g/> ; не треба нічого розбивати на Україні <g/> .
doc#77 Не революція потрібна <g/> ; не треба нічого розбивати на Україні <g/> .
doc#77 Росію знають у світі не тому <g/> , що людність її многомільйонова <g/> , а тому <g/> , що Росія дала Толстого <g/> , Чайковського <g/> , Рєпіна <g/> , Достоєвського <g/> .
doc#77 Хто не резонер у 18 років <g/> ?
doc#77 <p> Піддавшися настроям оточення <g/> , напівнесвідомо <g/> , Василь Шеремета дає згоду взяти участь у замаху <g/> , організованому Гнатюком <g/> , Замах не відбувається <g/> , але в душі юнака наче буря пронеслася <g/> .
doc#77 Він усвідомлює остаточно <g/> : сила не в тому <g/> , щоб робити те <g/> , що вважається за вияв сили <g/> .
doc#77 Сила в тому <g/> , щоб не піддатися масовій психозі <g/> , щоб зуміти поставити себе над течіями <g/> .
doc#77 Його народ буде не народом гнаних і потоптаних <g/> , а народом великих <g/> . </p>
doc#77 Тема формування людини не тільки вольової <g/> , а й розумової <g/> .
doc#77 Безперечно <g/> , для свого часу шлях Василя Шеремети не був типовий у розумінні пересічних показників статистики <g/> .
doc#77 Але типовість літературного героя не має нічого спільного з пересічними показниками статистики <g/> .
doc#77 <p> На зовсім іншому матеріалі <g/> , зовсім іншими мистецькими методами оперуючи <g/> , Упас Самчук приходить до тих же висновків <g/> , до яких привела нас повість Юрія Косача « <g/> Еней і життя інших <g/> » <g/> : показалася штучною і не виправдала себе спроба сперти український визвольний рух на фанатизовану вольову людину <g/> ; мусить прийти до голосу і приходить людина гармонії й культури <g/> .
doc#77 Ми повертаємося знов до владних основ розуму <g/> , що зовсім не виключає і віри <g/> , яка горами двигає <g/> .
doc#77 Питання <g/> , звичайно <g/> , не стоїть так <g/> , як його поставив Василь Шеремета <g/> : шабля чи думка <g/> .
doc#77 <p> Улас Самчук не відкидає і біологічних первнів <g/> .
doc#77 Ніколи не рвуться його зв'язки з рідним ґрунтом <g/> , з українським селом <g/> , свідомість його невмиру- щости <g/> : « <g/> Село є село <g/> , і всі його звуки ( <g/> як вияв його життя <g/> , додамо ми <g/> ) завжди ті і завжди незмінні <g/> , і немає їм ні кінця <g/> , ні початку <g/> » <g/> .
doc#77 Антеїзм Уласа Самчука тим глибший <g/> , що він для автора — не програма <g/> , не бажання <g/> , не мрія <g/> , а кусок його душі <g/> , невигладна основа його єства <g/> . </p>