Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 . 15. </p><p> 14 <g/> ) Цим Ганцов пояснює спорадичну появу і із у в словах типу огірок <g/> , заміж тощо <g/> . </p><p> 15 <g/> )
doc#10 ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід е в 'о <g/> , дж із *dj <g/> , особливості повноголосу <g/> , перехід л у
doc#10 на повноту — так <g/> : улітку 1922 р. Курило разом із своїм незмінним супутником від цього часу <g/> ,
doc#10 , обидва того самого характеру <g/> : про те <g/> , що поруч із спадними поліфтонгами в північноукраїнських
doc#10 характеристиками діалектних груп <g/> : “ <g/> Одним із важливих завдань діалектології є вказати як на
doc#11 проза читвом для підстаркуватих милих бабусь із чеськмовних містечок <g/> , а поза тими бабусями
doc#11 ОДИН <g/> . НАЗАД ДО АНДРУХОВИЧА </p><p> Один висновок із зіставлення « <g/> Перверсії <g/> » і нового в Парижі
doc#11 а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що
doc#11 буби не всі тверді на ногах <g/> , котрі з них із helles у руках <g/> , котрі з dunkles <g/> , а можливо <g/> , з
doc#12 , волос <g/> , шелест <g/> . </p><p> в <g/> ) належать до груп ор <g/> , ов <g/> , ер ( <g/> із старих -ър <g/> , тъл <g/> , ьр <g/> ) між приголосними напр <g/> . <g/> :
doc#12 , ллє — іллє <g/> , рве — ірве <g/> , ще — іще <g/> , а також з — із <g/> . </p><p> III <g/> . ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ <g/> . </p><p> 1. М'якшення
doc#12 менший <g/> , віконце <g/> . Проте <g/> , в групі нч <g/> , що походить із ньк зберігаємо ь <g/> , напр <g/> . <g/> : неньчин ( <g/> бо <g/> : ненька <g/> ) <g/> ,
doc#12 , чи галера“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p><p> Але прикладку із сполучником як беремо в коми тільки тоді <g/> , коли
doc#14 пам'ять — не літературно-кабінетна <g/> , а більше із спогадів про спорожнілий окоп і закляклий
doc#15 спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній
doc#15 К. Т. Німчиновим <g/> , якиий тоді ж таки виступив теж із коротенькою генетичною характеристикою
doc#15 називні речення <g/> , недаремно він і пов'язує їх із вказівним жестом <g/> , виводить їх з " <g/> біологічного
doc#15 , де і коли вона ще не розірвала міцних зв'язків із живою усною - розмовною чи розповідною - мовою <g/> .
doc#15 … Москва <g/> , </p><p> Бори <g/> , сніги і Єнісей <g/> … </p><p> І покотились із очей </p><p> На рясу сльози <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Чернець <g/> » <g/> ) </p><p> Хоч треба
doc#15 в називні речення <g/> . </p><p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la