Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 є правильне або неправильне <g/> , — бо все <g/> , що є в мові <g/> , має при </p><p> чини своєї появи <g/> , отже <g/> , по-своєму
doc#24 музичні принципи в будові розділів і в мові <g/> , ми аж ніяк не можемо погодитися з твердженням
doc#40 розвиднилося <g/> » ( <g/> Хв <g/> . <g/> ) <g/> . Проте <g/> , як це часто буває в мові <g/> , можливість ужити відповідника ( <g/> »Заснув тоді
doc#40 може скорочуватися <g/> , головне в поетичній мові <g/> , на -л. Це скорочення використовується й тепер
doc#72 , що сприймалися як не властиві українській мові <g/> , на питоменно національні <g/> . Останніх можна
doc#40 , варю́ — вари́ш — вари́ть <g/> ) <g/> , в літературній мові <g/> , навпаки <g/> , виказує деякі тенденції
doc#50 , який голосний стоїть там <g/> . В українській мові <g/> , навпаки <g/> , кінцевий склад слова завжди
doc#71 до певної міри свідомо ґрунтовано на розмовній мові <g/> , навіть коли вони призначалися для
doc#40 XIX ст <g/> . і на початку XX ст <g/> . <g/> , тепер у літературній мові <g/> , навіть у поетичній <g/> , відходять на другий плян і
doc#27 і нормальних у новітній літературній мові <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Ґрондський іще не весь
doc#40 витискають старі сільські <g/> , не раз не на користь мові <g/> , напр <g/> . <g/> , у но- менклятурі назв рослин тощо <g/> . </p>
doc#40 так непов'язано <g/> , як це буває в прямій мові <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Згори й кажуть <g/> , що скачи <g/> ! — але я не хочу
doc#40 на -ть <g/> ; такі форми нерідкі і в поетичній мові <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Давай вони його по-своєму судить <g/> » (
doc#40 неологізми <g/> ) можна знайти в поетичній мові <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> B широких степових розстайдоріг
doc#40 тільки як штучні вже форми в поетичній мові <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Реве та стогне Дніпр широкий <g/> » — Шевч <g/> . <g/> )
doc#65 характеру відбулася в еспанській мові <g/> , напр <g/> . <g/> , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor
doc#15 , як ми звикли їх бачити в пізнішій літературній мові <g/> , наприклад <g/> : </p><p> Садок вишневий коло хати <g/> , </p><p> Хруші
doc#10 , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень
doc#81 , — не зважаючи на це — поет <g/> , але наслідувальний у мові <g/> , наслідувальний і в поезії <g/> , але завжди готовий
doc#51 , безоглядно накидалося літературній мові <g/> , не звертаючи багато уваги на те <g/> , наскільки