Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Українське національне може існувати і в національній </p><p> гармонійності — і це блискуче показав Шевченко своїми речами на зразок « <g/> Садок вишневий <g/> » або « <g/> На панщині пшеницю жала <g/> » — вже заяложеними <g/> , але ще не оціненими <g/> .
doc#65 На такому тлі зрозумілішою стане й незвичайна подія 1970 року <g/> . </p>
doc#65 На превелике здивовання Коструби <g/> , коли книжка вийшла <g/> , він прочитав у ним самим складеному розділі <g/> , замість написаного ним твердження <g/> , що зубні приголосні не м'якшаться перед і <g/> , що походить з о і з ы — зовсім інакше твердження <g/> , що вони не м'якшаться “ <g/> в окремих діялектах української мови <g/> ” </p><p> ( <g/> с. 254 та ін <g/> .
doc#65 На тлі російської мови з її рыцарь форма з л зазнала зниження в оцінці й з'явився нахил розглядати її як вульґарну ( <g/> що зустрілося <g/> , правда <g/> , з деякими труднощами й опором <g/> ) { <g/> Докладніше я обговорюю цю проблему в моїй статті " <g/> Двомовність і вульґаризм <g/> " ( <g/> в збірнику " <g/> Studia Slavica in honorem <g/> …
doc#66 Є в творах Лесі Українки і дія <g/> , є наростання <g/> , є кульмінації ( <g/> побиття Міріям камінням в « <g/> Одержимій <g/> » <g/> , прокляття Юди прочанином в « <g/> На полі крови <g/> » <g/> ) <g/> , є розвиток характерів <g/> , але повороти ці зовні дано дуже стисло <g/> , непідкреслено для глядача <g/> , бо увага авторки спрямована на істотне <g/> , внутрішнє <g/> . </p>
doc#67 <p> На це можна сказати <g/> , що наші молоді поети не були в стратосфері <g/> .
doc#72 На жаль <g/> , звернення до першоджерел було не завжди можливе <g/> .
doc#72 <p> На закінчення треба згадати <g/> , що книжка як правило не бере до уваги праць <g/> , що з'явилися після того <g/> , як був написаний її англійський текст <g/> , 1981. </p><p> Серпень 1984 </p><p> 2. Українська літературна мова 1900 року <g/> : спроба хронологічного перетину </p><p> На межі століть — коло 1900 р. — поділені між трьома державами <g/> : Росією <g/> , Австрією та Угорщиною ( <g/> з яких дві останні були об'єднані в Австро-Угорщину <g/> ) українці підлягали трьом різним законодавствам <g/> .
doc#72 <p> На Буковині 1896 р. була 131 українська початкова школа та 34 двомовних ( <g/> українсько-німецьких і українсько-румунських <g/> ) із загального числа 335 ( <g/> Квіт- ковський 663 <g/> ) і лише одна гімназія ( <g/> у Чернівцях <g/> , з 1896 р. <g/> ; по інших гімназіях українську мову викладали як предмет <g/> ) <g/> .
doc#72 На підавстрійській Україні були спроби окремих осіб та цілих груп зробити українську мову мовою щоденного спілкування <g/> , чому <g/> , звісно <g/> , передувало послідовне вживання її серед самої інтелгенції <g/> .
doc#72 На весні 1902 р. Д. Мордовець промовляв українською мовою на шевченківському святі в Санкт-Петербурзі в будинку Шляхетського зібрання <g/> , річ неймовірна для Києва чи Одеси <g/> .
doc#72 На відкритті пам'ятника Котляревському в Полтаві 30-31 серпня гостям з Галичини дозволено промовляти по-українському <g/> .
doc#72 На 1908 р. їх стало три в Києві ( <g/> одну з нових провадив “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” другу — Єв <g/> .
doc#72 <p> На цей час напади на українців та українську мову <g/> , звісно <g/> , не були чимось новим <g/> .
doc#72 ( <g/> На чолі другої окупаційної влади стояв генерал-губернатор Ф. Трепов <g/> , що керувався в роботі “ <g/> Тимчасовими правилами <g/> ” <g/> , затвердженими начальником штабу генералом М. Алексєєвим <g/> .
doc#72 <p> На Закарпатті по містах і містечках створилося кілька національних рад <g/> , а 21 січня 1919 р. їхній “ <g/> Собор всіх Русинів <g/> , жиючих на Угорщині <g/> ” <g/> , що зібрався в Хусті <g/> , виявив свою волю приєднатися до УНР <g/> .
doc#72 <p> На російський характер основної маси окупаційних сил <g/> , якщо це потребує доказу <g/> , ясно вказує — вже не згадуючи про інші джерела — Ленінова телеграма <g/> , вислана 22 лютого 1920 р. Сталінові <g/> : “ <g/> Харків <g/> , Сталінові <g/> .
doc#72 ( <g/> На його місце призначено Затонського <g/> , а 1925 р. <g/> , коли справді почалася активна українізація <g/> , наркомом освіти знову став колишній боротьбіст Ол <g/> .
doc#72 <p> На практиці в перші роки панування радянської влади <g/> , 1918-1924 <g/> , спостерігаємо двоїсте ставлення до української мови <g/> , поступки одній стороні чи другій <g/> , піднесення й спади <g/> .
doc#72 На ділянках <g/> , вільних від партійного впливу <g/> , українізація проходила скоро і бурхливо <g/> .