Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Село українізації не потребувало <g/> .
doc#74 Для тих <g/> , хто не знав української мови або знав її недостатньо <g/> , були організовані спеціяльні курси <g/> .
doc#74 [ <g/> 32 <g/> ] Тих <g/> , що уникали навчання чи після прослухання курсу не могли скласти іспиту <g/> , звільняли з праці без права одержувати допомогу на безробіття <g/> .
doc#74 Скрипник домагався реорганізації армії у так звані територіяльні частини <g/> , пов'язані з місцевістю <g/> , з якої набирали рекрутів <g/> , [ <g/> 35 <g/> ] одначе з цього нічого не вийшло <g/> . </p>
doc#74 За Сірополком <g/> , на кінець 1927 року 77% українців навчалося в цих школах <g/> , що майже дорівнювало відсоткові українців серед населення - 80 <g/> , 1. [ <g/> 38 <g/> ] </p><p> По інших типах шкіл зріст не був таким динамічним <g/> , але також помітним <g/> .
doc#74 [ <g/> 40 <g/> ] Не зважаючи на це <g/> , навіть тут - у той самий час - було 42 українські школи <g/> , 48 російських і 100 двомовних <g/> .
doc#74 Хоча технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок <g/> , [ <g/> 54 <g/> ] число видань зросло до 75 в 1926 році <g/> , [ <g/> 55 <g/> ] до 93 в 1927 <g/> , [ <g/> 56 <g/> ] лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 році і підскочило до 136 в 1929 році <g/> .
doc#74 Але не тільки там <g/> , а і в інших місцевостях відкривалися українські школи та клюби <g/> , починали виходити українські газети <g/> . </p>
doc#74 На першій порі чулися окремі голоси <g/> , що одверто говорили про українізацію робітництва <g/> , [ <g/> 58 <g/> ] але такі вимоги було ризиковане висувати як гасло <g/> : з нього бо легко випливало б <g/> , що українізація проводилася не пролетаріятом <g/> , а поза ним і навіть всупереч його бажанню <g/> .
doc#74 Українізуючи ту чи ту газету <g/> , запроваджуючи в життя якийнебудь захід <g/> , неможливо було розрізнити дві групи робітників <g/> , та й взагалі ніяк було їх розмежувати ( <g/> адже навіть російська мова робітників-росіян мала в собі певну домішку українізмів <g/> ) <g/> , і ніхто й не питав робітників-неросіян <g/> , хочуть вони чи не хочуть повернутися в лоно незайманого українського раю <g/> . </p>
doc#74 Українізуючи ту чи ту газету <g/> , запроваджуючи в життя якийнебудь захід <g/> , неможливо було розрізнити дві групи робітників <g/> , та й взагалі ніяк було їх розмежувати ( <g/> адже навіть російська мова робітників-росіян мала в собі певну домішку українізмів <g/> ) <g/> , і ніхто й не питав робітників-неросіян <g/> , хочуть вони чи не хочуть повернутися в лоно незайманого українського раю <g/> . </p>
doc#74 Вступні питання виявили <g/> , що 49 з них розуміють українську мову добре <g/> , а 14 погано <g/> , з чого можна зробити висновок - хоч про це ясно не сказано <g/> , - що 21 <g/> , або 25% <g/> , не розуміли української мови зовсім <g/> .
doc#74 Вступні питання виявили <g/> , що 49 з них розуміють українську мову добре <g/> , а 14 погано <g/> , з чого можна зробити висновок - хоч про це ясно не сказано <g/> , - що 21 <g/> , або 25% <g/> , не розуміли української мови зовсім <g/> .
doc#74 Читати по-українському могло 35 <g/> , писати - 19 <g/> , говорити - 18 <g/> , слабко говорити - 2. Українську пресу передплачувало 18 <g/> , українські книжки й журнали читало 24. Відповідаючи на головне питання <g/> , ймовірно не без впливу напутніх впливів преси й радіо <g/> , 59 сказали <g/> , що бажано організувати для робітників гуртки <g/> , де викладали б українські предмети <g/> ; 14 хотіло <g/> , щоб українські книжки були дешевшими <g/> .
doc#74 Можна гадати <g/> , що з огляду на гасло індустріялізації <g/> , кинуте на XV конференції ВКП ( <g/> б <g/> ) в листопаді 1926 року <g/> , до якого рік пізніше - у грудні 1927 <g/> , на XV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) - долучилося гасло колективізації <g/> , промотори українізації з українців відчували <g/> , що не можна гаяти ні хвилини <g/> .
doc#74 Вони хотіли бачити індустріяльні центри України українськими ще до початку масової міграції селян до міста <g/> , щоб новоприбулі не розчинилися в новому російськомовному оточенні <g/> .
doc#74 [ <g/> 63 <g/> ] </p><p> Вплив політики українізації на становище української мови і ставлення до неї був складний і не раз унутрішньо суперечливий <g/> .
doc#74 [ <g/> 65 <g/> ] До даних про зростання числа українців у партії треба ставитися обережно <g/> : тоді українців нерідко просували вгору швидше <g/> , ніж неукраїнців <g/> , тому не один кар'єрист міг назватися українцем <g/> , не будучи ним справді <g/> .
doc#74 [ <g/> 65 <g/> ] До даних про зростання числа українців у партії треба ставитися обережно <g/> : тоді українців нерідко просували вгору швидше <g/> , ніж неукраїнців <g/> , тому не один кар'єрист міг назватися українцем <g/> , не будучи ним справді <g/> .
doc#74 <p> Отже <g/> , наслідки політики були далеко не прості <g/> .