Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Сталін не крився <g/> , що навіть найменша азійська республіка важила для нього більше <g/> , ніж Україна ( <g/> « <g/> Якщо ми на Україні зробимо маленьку помилку <g/> , цього не відчує так болюче Схід <g/> .
doc#74 Сталін не крився <g/> , що навіть найменша азійська республіка важила для нього більше <g/> , ніж Україна ( <g/> « <g/> Якщо ми на Україні зробимо маленьку помилку <g/> , цього не відчує так болюче Схід <g/> .
doc#74 В ухваленій резолюції наголос цим разом зроблено не на Далекому Сході <g/> , а на Центральній Европі та Балканах <g/> .
doc#74 З одного боку <g/> , Сталін <g/> , ведучи жорстоку боротьбу в партії <g/> , намагався здобути всяку можливу підтримку <g/> , включно з підтримкою - хай не надто численних - націонал-комуністів ( <g/> так його підтримав <g/> , наприклад <g/> , ( <g/> Скрипник <g/> ) <g/> .
doc#74 <p> Таким чином <g/> , як наслідок внутрішньо-партійних <g/> , а особливо міжнародних подій українська меншість КП ( <g/> б <g/> ) У опинилася в становищі <g/> , коли її давно вимріяну ідею українізації почали не тільки толерувати <g/> , а й підтримувати <g/> .
doc#74 Той факт <g/> , що українізацію сильніше спонукали причини зовнішні <g/> , що навіть всередині країни на ній наполягали більше з ВКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , ніж КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що вона не виникла як масовий рух <g/> , - пояснює її силу і слабкість - про що мова далі <g/> , - а пізніше розмірно безболісне ( <g/> для партії <g/> ) її припинення <g/> .
doc#74 Українізація не була рухом українців проти Москви <g/> , а <g/> , великою мірою <g/> , подальшим закрутом кремлівської політики <g/> .
doc#74 Мав рацію Петлюра <g/> , коли 3 листопада 1923 року писав у листі до М. Шумицького <g/> : « <g/> Взагалі справа українізації справляє враження певного тактичного ходу з боку большевиків <g/> ; коли він не дасть бажаних наслідків <g/> , то про нього швидко забудуть\" <g/> .
doc#74 Відтоді ледве чи відбувся хоч один ширший пленум ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , на якому не обговорювали б це питання <g/> .
doc#74 [ <g/> 13 <g/> ] </p><p> Не меншу увагу приділяв українізації й уряд <g/> .
doc#74 [ <g/> 17 <g/> ] </p><p> Якщо порівняти партійні резолюції й урядові декрети 1925-27 з резолюціями й декретами попередніх років <g/> , то не можна не зауважити деяких важливих змін у формулюваннях і змісті <g/> .
doc#74 [ <g/> 17 <g/> ] </p><p> Якщо порівняти партійні резолюції й урядові декрети 1925-27 з резолюціями й декретами попередніх років <g/> , то не можна не зауважити деяких важливих змін у формулюваннях і змісті <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#74 » [ <g/> 27 <g/> ] І Скрипник і ЦК оминають мовчанкою політику українізації <g/> , спрямовану на усунення росій­ської мови в містах <g/> , а в загальних настановах з 6 липня 1927 ( <g/> § 8 <g/> ) прямо сказано <g/> , що міста й містечка не можна перетворювати на окремішні « <g/> національно-територіяльні адміністративні одиниці\" <g/> .
doc#74 Воно й не диво <g/> , бо цю політику справді важко узгіднити з рештою комуністичної програми <g/> , для якої національні питання мають лише тактичний інтерес <g/> .
doc#74 Так фактичний наглядач над цією політикою <g/> , якщо не її творець <g/> , Л. Каганович у своєму програмовому звіті на Х з'їзді КП ( <g/> б <g/> ) У в листопаді 1927 міг згадати тільки про міжнародне становище і « <g/> нашу відповідь імперіялістам та їхнім прихвосням дрібнобуржуазним демократам <g/> » <g/> .