This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#73 | Всі інші спроби в цьому жанрі настільки незграбні і примітивно протокольні або так само примітивно розцвічені розляпистими прикрасами <g/> , настільки позбавлені здатносте дотепних і глибоких асоціяцій <g/> , що взагалі з есеєм і нарисом нічого спільного не мають <g/> . </p> |
doc#73 | Не секрет <g/> , що наша поетична традиція старіша й сильніша <g/> , ніж прозова <g/> , що тоді <g/> , коли ми мали в поезії Шевченка й П. Куліша <g/> , ми не мали нікого рівновартісного в прозі <g/> . |
doc#73 | Не секрет <g/> , що наша поетична традиція старіша й сильніша <g/> , ніж прозова <g/> , що тоді <g/> , коли ми мали в поезії Шевченка й П. Куліша <g/> , ми не мали нікого рівновартісного в прозі <g/> . |
doc#73 | Тож і тепер <g/> , хоч майже наздігнана швидким розвитком прози <g/> , наша поезія все таки де в чому не дала себе випередити <g/> . </p> |
doc#73 | <p> Насамперед <g/> , тут мусять бути названі два твори глибокого філософського звучання й своєрідного задуму <g/> : роман в октавах Тодося Осьмачки « <g/> Поет <g/> » і історіософічна поема Юрія Клена « <g/> Попіл імперій <g/> » <g/> , не остаточно викінчена передчасно померлим автором <g/> . |
doc#73 | Він може єдиний з сучасних наших поетів-філософів <g/> , у кого в центрі світу лишається людина і може навіть Я самого поета <g/> , який не чекає ані страшної кари світові в Страшному суді <g/> , ані приходу світлого Ґрааля <g/> , рятівника світу і чистих душ у світі <g/> . </p> |
doc#73 | За винятком Вадима Лесича <g/> , не можна назвати жадного поета <g/> , який кохався б тепер у візерунках слова <g/> , взятого як самоціль <g/> , заради його <g/> , цього слова <g/> , аромату і ваги <g/> . |
doc#73 | Якщо не брати явно епігонські поезії Леонида Мосендза « <g/> Канітферштан <g/> » і особливо « <g/> Волинський рік <g/> » <g/> , то можна тільки в двох поетів спостерігати нахил до такої манери <g/> : в Яра Славутича і в Богдана Кравцева <g/> . |
doc#73 | Далі він зробив спробу позбутися цієї манери <g/> , перейшовши на романтичні баляди ( <g/> в збірці « <g/> Правдоносці <g/> » <g/> ) <g/> , але це йому не вдалося <g/> , і в новій збірці « <g/> Спрага <g/> » <g/> , поскільки він не дає чисто словесних орнаментальних екзерсисів <g/> , він повертається до своєї старої манери <g/> . |
doc#73 | Далі він зробив спробу позбутися цієї манери <g/> , перейшовши на романтичні баляди ( <g/> в збірці « <g/> Правдоносці <g/> » <g/> ) <g/> , але це йому не вдалося <g/> , і в новій збірці « <g/> Спрага <g/> » <g/> , поскільки він не дає чисто словесних орнаментальних екзерсисів <g/> , він повертається до своєї старої манери <g/> . |
doc#73 | Богдан Кравців ( <g/> збірка « <g/> Кораблі <g/> » <g/> ) виробив собі цю манеру <g/> , мабуть <g/> , не без впливу Максима Рильського <g/> , але він у ній послідовніший від свого ймовірного вчителя <g/> . </p> |
doc#73 | Останні зокрема дуже цікаві тим <g/> , що поет тут не обмежується на тематичному матеріялі українського походження <g/> , а намагається поєднати сонетну форму і пластичність зображення з елементами фолкльорного стилю <g/> , елементами народным пісні <g/> , яка <g/> , як відомо <g/> , наставлена радше музично-магійно <g/> , ніж пластично <g/> . |
doc#73 | <p> Це шукання національного в поезії в Славутича і Кравцева не випадкове <g/> . |
doc#73 | Треба підкреслити <g/> , одначе <g/> , що це аж ніяк не означає повернення до традиційного для Шевченкових епігонів романсового переспівування найходовіших народньопісенних формул <g/> . |
doc#73 | Тому це означає не повторення минулого і не спрощення <g/> , а дальше піднесення <g/> . |
doc#73 | Тому це означає не повторення минулого і не спрощення <g/> , а дальше піднесення <g/> . |
doc#73 | Уміти бути своєрідним і водночас стояти на рівні доби <g/> , — це в наші часи не таке легке завдання <g/> . |
doc#73 | Коли застосувати такі критерії <g/> , — то все таки й тоді не доведеться червоніти за осягнене <g/> . |
doc#73 | Українська еміґраційна література не посідає жадного солідного видавництва і жадного сталого і значного літературного журналу <g/> , провадженого літературно кваліфікованим і безстороннім редактором <g/> . |
doc#73 | Одначе всі ці книжки з'являються з великими труднощами <g/> , більш або менш випадково <g/> , з'являються як поодинокі появи <g/> , а не як ланки цілісного процесу <g/> . |