Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Ймення автора на “ <g/> Грамматике <g/> ” немає <g/> .
doc#72 Левіна з Києва “ <g/> Так орудували буржуазні націоналісти <g/> " <g/> , яка безоглядно нападала на “ <g/> групу петлюрівської інтеліґенції <g/> …
doc#72 На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів <g/> , не зважаючи на протести Г. Петровського й М. Фрунзе <g/> , але на загальній сесії її відкинули і термін “ <g/> державна мова <g/> ” замінено на “ <g/> дві загальновживані мови <g/> ” ( <g/> Бабій 283 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> 15 Ті <g/> , хто боронив українську мову цим аргументом <g/> , не помічали <g/> , що це легко могло призвести до недопущення української мови до вищих культурних сфер <g/> , до обмеження її на “ <g/> домашньому вжитку <g/> ” і <g/> , врешті <g/> , до повного її витиснення <g/> .
doc#10 <p> 6. Рецензія на “ <g/> Коротка історія української мови <g/> ” П. Бузука <g/> .
doc#10 189—194. </p><p> 3. Рецензія на “ <g/> Курс украинского языка <g/> ” І. Огієнка <g/> .
doc#6 На цій виставці таку групу можна бачити в “ <g/> Під осінь життя <g/> ” ( <g/> ч. 5 <g/> ) <g/> , почасти на “ <g/> Монреальській місії в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#10 Тоді як вони спиралися більше на “ <g/> Мысль и язык <g/> ” <g/> , ранній і ще мало самостійний твір Потебні і на його психологічно обґрунтовану теорію літератури <g/> , Курило продовжувала головний напрям його геніальних синтаксичних студій і продовжувала також те <g/> , що завжди було скритою пружиною всієї діяльності Потебні — його українство <g/> . </p>
doc#6 <p> Варт бодай коротко згадати тут найхарактеристичніші прояви цієї настанови на “ <g/> низькість <g/> ” у творчій програмі і в біографії мистця <g/> .
doc#10 <p> 2. Рецензія на “ <g/> Основи науки про мову українську <g/> ” Іл <g/> .
doc#10 252—267. </p><p> 7. Рецензія на “ <g/> Очерки истории русского языка <g/> ” Н. Дурново <g/> .
doc#10 Ганцов прямо наводить відповідне визначення Щерби ( <g/> 4 <g/> , 119 <g/> ) і далі в аналізі північно-українських поліфтонгів спирається на так сприйнятий фонематичний принцип <g/> , посилаючися не раз на “ <g/> психіку північних українців <g/> ” ( <g/> 4 <g/> , 13122 <g/> ) <g/> .
doc#72 Інститут мовознавства спромігся лише на “ <g/> Російсько-український словник <g/> ” Є. Василевського та Є. Рудницького <g/> , за редакцією Василевського і П. Мустяци ( <g/> Київ 1937 <g/> ) <g/> .
doc#10 63. </p><p> 2. Рецензія на “ <g/> Російсько-український словничок медичної темінології <g/> ” <g/> , випущений часописом “ <g/> Українські медичні вісті' — “ <g/> Вільна українська школа <g/> ” <g/> , ч. 3. 1918-19 шкільний рік <g/> , жовтень <g/> .
doc#72 Засноване 1881 року <g/> , воно відновило діяльність у повоєнні роки під польською окупацією <g/> , а 1926 року змінило назву на “ <g/> Рідна школа <g/> ” <g/> .
doc#72 Щодо фабзаучів <g/> , то навіть найсуворіший закон про українізацію — правильник з 6 липня 1927 р. <g/> , — що вимагав української мови для всіх типів шкіл <g/> , був обережніший <g/> , наполягаючи тільки на “ <g/> рідній мові <g/> ” учнів ( <g/> Дурденевский 149 <g/> ) <g/> .
doc#10 180 <g/> ) <g/> , у надто частому посиланні на статті Шахматова і погодженні з ними <g/> , у перебільшенні південно-слов'янського впливу на письмо білоруських і псковських пам'яток ( <g/> на хибність цього вже тоді слушно вказував Карінський <g/> , але Ганцов воліє не йти за ним <g/> ) <g/> , у поділі мовних рис тексту на “ <g/> спільно-руські <g/> ” й “ <g/> діалектні <g/> ” — у всьому цьому виявляється учнівство в Шахматова <g/> .
doc#72 Тому треба було створити враження <g/> , що за українську культуру й мову дбають і на “ <g/> старій <g/> ” радянській Україні <g/> , що вони там квітнуть <g/> .
doc#72 <p> Десь у той самий час “ <g/> Комуніст <g/> ” започаткував напади на “ <g/> Український правопис <g/> ” Хвилі <g/> .
doc#72 Російськомовна “ <g/> Киевская старина <g/> ” перетворилася 1907 р. на “ <g/> Україну <g/> ” <g/> , а коли остання перестала виходити <g/> , її заступило 1908 р. суто наукове видання — “ <g/> Записки Українського наукового товариства в Києві <g/> ” <g/> , що затрималося до 1919 р. з перервою на час війни <g/> .