Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Сам Автор визнає ( <g/> в випадку Поспелова <g/> ) <g/> : « <g/> Тепер обіймалися по-братньому <g/> .
doc#97 Російська імперськість у двадцятому столітті — тепер здебільша в її совєтській ( <g/> чи комуністичній <g/> ) формі <g/> , напевне <g/> , знищить ще не одного діяча <g/> , як знищила вже багатьох <g/> .
doc#97 Як чотири роки тому в Києві донос Олексія Петрова перервав вільне життя Шевченка <g/> , так тепер донос Ісаєва поклав край відносно безжурному життю поета в Оренбурзі <g/> .
doc#97 Тепер — ніби в тому ж фронті <g/> , але солідніше взявся до цих проблем Г. Грабович ( <g/> « <g/> Сучасність <g/> » <g/> , 1993 <g/> , 11 <g/> , 118 <g/> ) <g/> .
doc#97 Але тут і тепер — цур йому <g/> !
doc#98 Стався другий арешт <g/> , знов за націоналізм <g/> , але тепер — за єврейський <g/> .
doc#98 звичайно <g/> , про більшість його щироВУСППівсько-молодняцьких проб пера молодих років <g/> ) <g/> . </p><p> А в нас тепер натривко забули догадьків і тетієвських <g/> , викопують із могили <g/> , витягають із труни різних -итників
doc#98 самої крови нашої нації <g/> , без якої ( <g/> крови <g/> ) нема й самої нації <g/> . </p><p> Тепер про інше <g/> , але так само життєдайне й Невідклично потрібне <g/> . Не біймося стабуїзованого слова
doc#98 . Так з будовами <g/> , так з людськими життями <g/> . </p><p> У колишній Іванівці/Паніванівці на Харківщині тепер заповідник Сковороди <g/> , назва нова — Сковородинівка <g/> . Але чи був тут панський маєток <g/> ?
doc#98 Тепер <g/> , після кількох зустрічей з живою Україною <g/> , я не бачу причин перекреслити це гасло <g/> .
doc#98 Тепер говоримо про співдружність — хай не раз — співпрацю кляс <g/> .
doc#98 А тим часом виглядає <g/> , що <g/> , хоч непевне <g/> , вона є. І поза всі його сизокрилі орли не відмовимо Максимові Рильському права бути поетом і людиною <g/> , а Тичині подаруємо його « <g/> до 'дної ями <g/> » <g/> , а з почуттям сорому прослизнемо повз Івано-Микитенкові « <g/> сола на флейті <g/> » <g/> , спрямовані на ліквідацію Леся Курбаса ( <g/> речі <g/> , тепер майже цілком забуті <g/> , але забувати їх не слід було б <g/> ) <g/> . </p>
doc#99 Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука замліла <g/> , але <g/> , якщо котрийсь нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#99 Можливо <g/> , воно тут і тепер <g/> , у цьому краєвиді без назв <g/> .
doc#99 А тоді ж <g/> , ще недавно <g/> , перед « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> , пришелепуватий Стецько намірявся відбути весілля <g/> , як ми тепер сказали б <g/> , у всегончарівському маштабі <g/> …
doc#99 Як тут не згадати похилого віком Бен Акібу з « <g/> Уріеля Акости <g/> » <g/> , призабутої трагедії призабутого тепер Карла Гуцкова <g/> : що б не траплялося <g/> , що б старий не бачив <g/> , на все він мав одну реакцію <g/> : « <g/> І це вже було <g/> !
doc#99 » Скептицизм <g/> , песимізм <g/> , багато років заборонений плід <g/> , — тепер модний товар <g/> .
doc#99 сенсу життя <g/> , песимізму й ремства до Оксани Забужко <g/> , у книжці поезій якої я тепер гостюю <g/> . Вона <g/> , книжка <g/> , поділяється на дві частини <g/> . Нівроку <g/> , назви частин
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#100 Тепер машинка стукає не ті літери ( <g/> Ви <g/> , очевидно <g/> , помітили це і в моїх листах <g/> ) <g/> , написане слід виправляти <g/> , переписувати <g/> …