This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | . Саме за це одні її приймають <g/> , інші відкидають <g/> , | тоді | як Шевченкова мова з цього погляду тоді <g/> , |
doc#40 | після того іменника <g/> , до якого вони стосуються <g/> , | тоді | як щойно названі речення в певних випадках |
doc#81 | в кожного <g/> , поки не відкриє душі й думки <g/> , | тоді | як я завжди уникав зазирання в чужі душі <g/> , про що |
doc#20 | Йосипа Гірняка <g/> , якою він захоплювався <g/> , | тоді | як я ставився до неї стриманіше <g/> . Здавалося б <g/> , |
doc#51 | на півночі з'являються тільки під наголосом <g/> , | тоді | як і на півдні може бути і буває як у наголошеній <g/> , |
doc#65 | приписані Українській Вільній Академії Наук <g/> , | тоді | як і те і те — здобуток НТШ <g/> . Про себе я довідався <g/> , |
doc#15 | , назвати висловленнями [ <g/> Reden <g/> ] <g/> , | тоді | як імена не мають цього характеру <g/> . </p><p> Розуміється |
doc#40 | « <g/> нульове <g/> » закінчення ( <g/> себто чисту основу <g/> ) <g/> , | тоді | як іменники чоловічого роду мають закінчення |
doc#36 | на другорядному й менше своєрідному <g/> , | тоді | як індивідуальніше й ориґінальніше лишалося |
doc#61 | приносить щастя тільки примітивним натурам <g/> , — | тоді | як інші не знаходять у цьому виходу з самоти <g/> , |
doc#72 | мовою <g/> , підробляючись під мужицьке розуміння <g/> , | тоді | як “ <g/> Діло <g/> ” пишеться зовсім “ <g/> інтеліґентською <g/> ” |
doc#51 | ( <g/> О. Соболевського <g/> ) вийшов 1897 р. <g/> , | тоді | як „Наречия <g/> , поднаречия и говоры Южной России в |
doc#51 | літературної мови ( <g/> Є. Будде <g/> ) вийшла 1908 р. <g/> , | тоді | як „Очерк литературной истории малорусского |
doc#92 | Левінові добрий рік часу <g/> , до осени 1953. </p><p> Тільки | тоді | Якобсон прочитав текст <g/> , хоч здавалося б <g/> , що |
doc#45 | їм гармонійности <g/> , точности <g/> , об'єктивности - | тоді | ЯН є незамінне джерело Шкода тільки <g/> , що з усіх |
doc#80 | попри всі його внутрішні суперечності <g/> , навіть | тоді | ясно одне <g/> , що радянська система не може |
doc#64 | володарем <g/> . Він забуває ту просту обставину <g/> , що | тоді | єдиним покупцем картин у голодних і холодних |
doc#64 | егоїзм Любченка я не хочу засуджувати ( <g/> хоч було | тоді | і багато проявів альтруїзму <g/> , що заслуговують |
doc#81 | . Героїчну комедію під час публічного виступу | тоді | і він <g/> , і всі інші дійові особи розіграли |
doc#77 | з Крем'янця — всі вони з'являються тільки | тоді | і лише настільки <g/> , наскільки вони потрібні |