Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Яке ж було моє здивовання й розчарування <g/> , коли Юрко <g/> , вислухавши прочитане <g/> , наклав на нього резолюцію таку ж рішучу <g/> , як і коротку <g/> , цитатою з Михайля Семенка <g/> : </p><p><g/> …
doc#81 Яке ж було моє здивовання й розчарування <g/> , коли <g/> , прослухавши виголошений з великим захопленням цикл <g/> , Юрко наклав на нього резолюцію таку ж рішучу <g/> , як і коротку <g/> , цитатою з Михайля Семенка <g/> : </p><p><g/> …
doc#81 Яке ж було моє здивовання <g/> , коли <g/> , вже по війні я зустрів Петра Івановича серед нової української еміµрації <g/> , спершу в Німеччині <g/> , а потім в Америці <g/> , де він став обивателем Фльоріди <g/> .
doc#38 Таке маленьке і яке ж жалісне <g/> …
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#52 Звісно <g/> , в усіх цих випадках українець виводиться не від слова Україна <g/> , а <g/> , всупереч кожній граматиці <g/> , від того алогічного <g/> , фантастичного <g/> , але якого ж живучого « <g/> українства <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Або <g/> , може <g/> , тепер поїзди ставали осторонь від решток старого й якого ж доброго вокзалу <g/> ) <g/> . </p>
doc#54 Бо всі ті райошники лишають читача байдужим <g/> , але не таке діяння поеми Первомайського <g/> , яка продереться в глиб не однієї душі і разом з проникливими й пронизливими нотками якого ж близького ліричного суму увіллє краплини чорної отрути <g/> . </p>
doc#54 І <g/> , треба сказати <g/> , твором у тисячу разів небезпечнішим від штампованих райопшиків <g/> , від казенних славослов'їв Тичини <g/> , Сосюри чи Рильського на адресу ух якої ж рідної Москви <g/> .
doc#59 Яку ж програму можете ви запропонувати <g/> ? </p>
doc#8 Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику Кулішевого Кирила Тура з праці про Куліша <g/> .
doc#40 Про яку ж граматичну незалежність підрядного речення може бути мова <g/> ? </p>
doc#15 Якщо ж накинути Томсонові <g/> , виходячи з поданих прикладів <g/> , поняття називного речення <g/> , то довелося б сказати <g/> , що генезу останнього слід шукати не в старій <g/> , глибоко архаїчній іменній конструкції <g/> , а в недомовках емоціональної <g/> , афективної мови <g/> . </p>
doc#40 Якщо ж звук ніколи не буває під наголосом <g/> , то застосовується історично-етимологічний принцип <g/> : слово пишеться відповідно до його походження <g/> , напр <g/> .
doc#40 Якщо ж поставити кому і після слова змія ( <g/> »Аж свекруха йде <g/> , як змія <g/> , гуде« <g/> ) <g/> , то буде неясно <g/> , до чого стосується порівняння як змія <g/> : до ходи чи до гудіння <g/> .
doc#84 Якщо ж « <g/> народ безмолвствует <g/> » <g/> , а ті <g/> , хто претендує на ролю критиків <g/> , заохочують його до дальшого « <g/> безмолвствия <g/> » і потурають культові Кащенка і А. Чайківського <g/> , то тяжко вимагати від мистців <g/> , щоб вони самотуж і в ізоляції створили величну концепцію України в нашій добі <g/> .
doc#40 Якщо ж наголос переноситься поза цим на наросток <g/> , то це певна ознака <g/> , що дієприкметник утратив дієслівні знаки і перетворився на прикметник <g/> , напр <g/> .
doc#4 <p> Якщо ж говорити про поезії <g/> , де цей мотив названо <g/> , де навіть і найпрозаїчніші хоми невірні не можуть не бачити написаного чорним на білому <g/> , неохоче береться рука за спробу анатомії цього поетичного мотиву <g/> .
doc#40 — надія життя = надія на життя <g/> ) <g/> ; якщо ж написати це речення з комою <g/> : « <g/> Я пронесу життя <g/> , надію моїм окривдженим синам« <g/> , то життя і надія сприймемо як однорядні об'єкти при дієслові пронесу <g/> .
doc#40 ) говориться про вихід людей у радісному настрої <g/> ; якщо ж написати « <g/> Вийдіть <g/> , радісні <g/> , з підвалів <g/> …