This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#50 | , як і Христос <g/> , що він є Бог і світовая воля <g/> . </p><p> Місія | поезії | — незаступна й невідклична <g/> . Поезія потрібна в |
doc#73 | , що містили статті <g/> , огляди <g/> , хроніку й | поезії | — переважно теж на літературно-мистецькі теми |
doc#50 | одного боку <g/> , маємо бронзове звеличення поета і | поезії | — перифраз потужного Горацієвого аere |
doc#87 | — відчуває ідеальне в конкретному <g/> ; його | поезія | — поезія відчутих деталів живого існування <g/> , не |
doc#56 | любови і ховати її <g/> . Так само <g/> , як вони уникають — у | поезії | — поезії <g/> . ( <g/> Мушу зізнатися тут <g/> , що <g/> , писавши цю |
doc#47 | через це — мають свою вагу <g/> . </p><p> В основі лежить — як і в | поезії | — постулят окремішньої української |
doc#50 | величного походу зірок у великодню ніч <g/> , а в | поезії | — підкреслюємо <g/> : в поезії Шевченка Україна під |
doc#14 | » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією — марна річ <g/> . Але сама | поезія | — раз-у-раз полеміка <g/> . Бо всяке ствердження |
doc#13 | і до його непоетичного вуха дійшов тут первень | поезії | — ритм <g/> . Зрештою <g/> , він неспівучий <g/> , він дражливий |
doc#37 | загнуздати <g/> . Ще в травні 1946 року постала в мені | поезія | — свідок таких настроїв <g/> : </p><p> Я не зрікаюся |
doc#28 | Іноді він еклектично вимішувався з ними в одній | поезії | — так <g/> , поезія « <g/> Залізний заклик <g/> » неоклясичне |
doc#4 | нею в основу структури збірки <g/> . « <g/> Старі <g/> » | поезії | — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — сама дія <g/> . Можна |
doc#81 | . </p><p> Не без душевного болю відтоді я вирішив <g/> , що мої | поезії | — тільки для мене і тільки сторінки записів із |
doc#67 | тому <g/> , що суть певних типів <g/> , певних стилів | поезії | — у нєдоговоренні <g/> . У тому <g/> , щоб читач підставляв |
doc#4 | . З ким вона лишається сама <g/> , здатний бути сам <g/> . Ця | поезія | — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з собою <g/> , і він |
doc#50 | люди обертаються на найлютіших різунів <g/> . | Поезія | — це високі почуття <g/> . Поезія — це те <g/> , чим людина |
doc#50 | різунів <g/> . Поезія — це високі почуття <g/> . | Поезія | — це те <g/> , чим людина ставить опір вічності <g/> , бо |
doc#23 | ! </p><p> Замість картини весни — як підказувала б назва | поезії | — чуємо вираз відчуття поетового <g/> : мила <g/> , гарно <g/> , |