Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 І тоді набирає чинности Кулішеве <g/> : « <g/> По викройці викроюють готовій історію <g/> , романи <g/> , ба й стихи <g/> » <g/> … </p>
doc#84 сприймачів його творів — ніхто не був ще добровільно мистцем для самого себе <g/> . </p><p> І тоді з'являється інша концепція <g/> , яку репрезентує найпослідовніше в нас <g/> , мабуть <g/> , Багряний <g/> , але
doc#81 І тоді в мені збудилося непереборне бажання якщо не допомогти Курбасові <g/> , принаймні зафіксувати інший голос <g/> .
doc#61 І тоді в муці пекучого горя і безмежної самотности <g/> , коли нема сил не ридати <g/> , починають збуджуватися якісь темні <g/> , незбагнені сили в душі <g/> , і гострота одчаю стає сама джерелом творчости <g/> : « <g/> Я плаваю в неозорах щастя <g/> , хоч я така нещаслива <g/> , що нещастя спалює мене <g/> » <g/> .
doc#63 І тоді виробляється особлива романтично-умовного ґатунку творча метода — деклямативно-обтяжена <g/> , типово бароккова творча метода — з використанням слова як носія передусім не логічного вмісту <g/> , а бічних літературно-емоційних асоціяцій і як чинника ритмічного обтяження <g/> .
doc#80 <p> І тоді вона відчула за своєю спиною присутність Рільке <g/> , який наближався нечутними кроками <g/> .
doc#87 І тоді Хвильовий вигукує <g/> : « <g/> Я безумно люблю город <g/> » <g/> : </p><p> Ніч <g/> .
doc#35 Одначе це просто риса стилю <g/> , і її треба зрозуміти <g/> ; і тоді тільки можна оцінити Барановича як безперечного майстра бароккового стилю <g/> , що має в межах цього стилю і своє неповторне лице <g/> .
doc#40 <p> Предметовість іменника виявляється не тільки тоді <g/> , коли він означає назви предметів як таких ( <g/> речей <g/> , осіб <g/> ) <g/> : сокира <g/> , лев <g/> , море <g/> , дочка <g/> , — а і тоді <g/> , коли він означає властивості ( <g/> білість <g/> , сила <g/> ) або процеси ( <g/> читання <g/> , бійка <g/> ) <g/> , — бо властивість або процес <g/> , названі іменником <g/> , мисляться вже не як чиясь ознака ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Часто трапляються прикметники другого ступеня і без керованих слів чи порівняльної конструкції <g/> , але і тоді керування завжди можливе <g/> .
doc#81 Під емаллю малюнок <g/> : маля в колисці під <g/> , так <g/> , малою ватяною ковдрою <g/> , тільки не синьою <g/> , а біло-червоною <g/> , коло дитини в колисці молода мати чи старша сестра в кокетному солом'яному капелюшку <g/> , прикрашеному квітами <g/> , далі загорожа й деревце <g/> , — видно <g/> , прихатній садок <g/> , — така собі пасторальна ідилія <g/> , які могли ще існувати в 1908 році <g/> , але і тоді радше в ілюстраціях з німецьких родинних журнальчиків <g/> .
doc#40 Але і тоді <g/> , коли там мало б бути не в або а <g/> , а відповідно у або і <g/> , то ці голосні нормально теж скорочуються і теж утворюють дифтонг з попереднім голосним <g/> , напр <g/> .
doc#76 <p> Але ми помилилися б і тоді <g/> , якби припустили <g/> , що в мові крайніх правих <g/> , отих « <g/> реакціонерів <g/> » слово общерусский було часто вживаним або улюбленим <g/> .
doc#40 Ці самі дві можливості бувають і тоді <g/> , коли при числівнику є іменник <g/> , напр <g/> .
doc#40 При цьому <g/> , коли перший складник з- або до- <g/> , то вони виринають у виборі відмінка <g/> , — такі складені прийменники в'яжуться з родовим відмінком <g/> ; а при інших прийменниках у ролі першого складника — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#81 Мій батько був військовий і тоді командував полком <g/> , якщо не помиляюся <g/> , полком <g/> , що звався Олонецьким <g/> .
doc#40 Але чути — він і тоді чув усе <g/> » ( <g/> Любч <g/> .
doc#40 <p> Про еліптичність можна говорити і тоді <g/> , коли кожне речення певного тексту само в собі закінчене <g/> , але через хвилювання обірвано зв'язки між сумежними реченнями <g/> , які в суті становлять деталі однієї картини <g/> .
doc#40 Це — другий вияв тієї тенденції різко протиставити однину множині <g/> , яку ми констатували і тоді <g/> , коли говорили про ліквідацію родових розрізнень у множині при збереженні їх в однині <g/> . </p>
doc#81 Вона була мужня жінка <g/> , підготована <g/> , мабуть <g/> , до цього сирітським дитинством і бідуванням у молоді роки <g/> , хоч тепер було далеко гірше <g/> , бо тоді була надія на майбутнє і тоді не треба було мовчати <g/> , стиснувши зуби перед обличчям принижень <g/> .