Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 — ось чим реально стає їх реалізм <g/> . І тоді набирає чинности Кулішеве <g/> : « <g/> По викройці
doc#84 не був ще добровільно мистцем для самого себе <g/> . </p><p> І тоді з'являється інша концепція <g/> , яку репрезентує
doc#81 на Курбасову виставу з виттям і скавулінням <g/> . І тоді в мені збудилося непереборне бажання якщо не
doc#61 , — бо кожна надто повна собою і замкнена в собі <g/> . І тоді в муці пекучого горя і безмежної самотности <g/> ,
doc#63 , може через самий склад його темпераменту <g/> . І тоді виробляється особлива романтично-умовного
doc#80 не свистів <g/> . Панувала довга мовчазна тиша <g/> . </p><p> І тоді вона відчула за своєю спиною присутність
doc#87 . Загоряться вогні <g/> . Буде оновлена Україна <g/> . І тоді Хвильовий вигукує <g/> : « <g/> Я безумно люблю город <g/> » <g/> : </p>
doc#35 це просто риса стилю <g/> , і її треба зрозуміти <g/> ; і тоді тільки можна оцінити Барановича як
doc#40 ( <g/> речей <g/> , осіб <g/> ) <g/> : сокира <g/> , лев <g/> , море <g/> , дочка <g/> , — а і тоді <g/> , коли він означає властивості ( <g/> білість <g/> , сила <g/> )
doc#40 слів чи порівняльної конструкції <g/> , але і тоді керування завжди можливе <g/> . Найбільше таке
doc#81 ідилія <g/> , які могли ще існувати в 1908 році <g/> , але і тоді радше в ілюстраціях з німецьких родинних
doc#40 ау <g/> , пішлауїдальню <g/> , вирішилийти <g/> . Але і тоді <g/> , коли там мало б бути не в або а <g/> , а відповідно у або
doc#76 або Пурішкевича <g/> ? </p><p> Але ми помилилися б і тоді <g/> , якби припустили <g/> , що в мові крайніх правих <g/> ,
doc#40 » ( <g/> Любч <g/> . <g/> ) <g/> . Ці самі дві можливості бувають і тоді <g/> , коли при числівнику є іменник <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Два
doc#40 — лишається той відмінок <g/> , що мав би бути і тоді <g/> , якби був тільки сам другий прийменник <g/> . </p>
doc#81 . А сталося це так <g/> . Мій батько був військовий і тоді командував полком <g/> , якщо не помиляюся <g/> , полком <g/> ,
doc#40 приємна хвилинна непорушність <g/> . Але чути — він і тоді чув усе <g/> » ( <g/> Любч <g/> . <g/> ) <g/> . В подібних випадках
doc#40 речення <g/> . </p><p> Про еліптичність можна говорити і тоді <g/> , коли кожне речення певного тексту само в собі
doc#40 однину множині <g/> , яку ми констатували і тоді <g/> , коли говорили про ліквідацію родових
doc#81 далеко гірше <g/> , бо тоді була надія на майбутнє і тоді не треба було мовчати <g/> , стиснувши зуби перед