Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Збірки були так само « <g/> вигладжені <g/> » <g/> , але поодинокі поезії Тихонова <g/> , Асєєва <g/> , навіть Інбер могли бути справжньою літературою <g/> .
doc#81 Якщо правильно пригадую <g/> , його головна теза була та <g/> , що не можна до високо актуальної політичної і партійної лірики Тичини прикладати формальні критерії <g/> , хоч би вони й стверджували доброякісність тієї поезії <g/> .
doc#81 І три кінцеві розділи моєї праці про неологізми в поезії Тичини <g/> , про співдію книжних і розмовних елементів у його поезії і про засоби діялогізації <g/> .
doc#81 І три кінцеві розділи моєї праці про неологізми в поезії Тичини <g/> , про співдію книжних і розмовних елементів у його поезії і про засоби діялогізації <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#81 Він показався дуже порядним і зовсім не « <g/> розкладовим <g/> » хлопцем <g/> , що просто почасти був щирим у своїй поезії і <g/> , нормально <g/> , часом був у сумному настрої <g/> , а почасти виріс як поет у традиції Сосюри <g/> , якого теж усе його життя нищили критичні ортодокси <g/> .
doc#81 Ніякі не прокладали нових шляхів у поезії <g/> , хоч натяки на це були в тих кращих <g/> , пізніших <g/> . </p>
doc#81 Як і ориµінальні поезії ( <g/> такими ориµінальними велика частина їх не була <g/> !
doc#81 Господи <g/> , хіба я не знав хоч би поезії « <g/> Do matki Polki <g/> » <g/> !
doc#81 Попри це вийшло не так уже й мало справді цінних книжок <g/> , і не тільки декого з клясиків і з забороненого в СРСР ( <g/> приміром <g/> , Микола Зеров <g/> ) <g/> , а й нові твори сучасників <g/> , як от поезії і « <g/> Старший боярин <g/> » Тодося Осьмачки <g/> , « <g/> Тигролови <g/> » Івана Багряного <g/> .
doc#81 <p> Ось Святослав Гординський <g/> , що в дитинстві втратив слух <g/> , багато вгадував з губів розмовника <g/> , а решту з письма <g/> , а сам говорив <g/> , не чувши себе <g/> , з неприродними павзами й інтонаціями <g/> , часом переходячи наче на мичання <g/> , — не зважаючи на це — поет <g/> , але наслідувальний у мові <g/> , наслідувальний і в поезії <g/> , але завжди готовий кинутися в бій за те <g/> , що йому здавалося політичними й національними або й малярськими цінностями <g/> , неймовірно працьовитий <g/> , але з природи речі не надто бажаний для розмови <g/> . </p>
doc#81 <p> Не без душевного болю відтоді я вирішив <g/> , що мої поезії — тільки для мене і тільки сторінки записів із щоденника <g/> . </p>
doc#81 На позичену книжку поетичних творів ми звичайно сходилися з Оксаною Линтварьовою <g/> , і я читав поезії вголос <g/> .
doc#85 неоклясиків Шевченка-поета не існує вже <g/> . </p><p> Чи живуть у цей час традиції Шевченка в українській поезії <g/> ? Живуть <g/> , але як епігонада — в творчості </p><p> В. Кулика й Б. Грінченка <g/> ,
doc#86 — войовничого волюнтаризму тиради Аглаї з « <g/> Вальдшнепів <g/> » або переспіви російського Ґумільова в поезії декого з неоклясиків <g/> .
doc#87 Воно прагне щирости і віри <g/> , поезії і людяности <g/> , дружби і чистого кохання <g/> .
doc#89 У поезії Ґріґсон — прихильник « <g/> радше механічно-повторюваної звукової організації <g/> » на зразок Теннісона або Одена <g/> .
doc#89 він хоче схоплювати явища з першого погляду <g/> ; і це <g/> , дозволяючи йому писати цікаві огляди малярства <g/> , робить його поганим критиком багатьох родів поезії <g/> » <g/> .
doc#89 Він провадить далі <g/> : « <g/> Але це не робить його поганим критиком усіх родів поезії <g/> .
doc#89 А прихильникам таких напучувань і всім переконаним у вищості саме заанґажованої літератури я дав би пораду щоранку <g/> , перед сніданком <g/> , повторювати собі рядок з поезії Максіма Багдановіча <g/> : « <g/> Бо нашто каласы <g/> , калі няма васількоу <g/> ?