Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 Сказане Вами — дуже на часі <g/> .
doc#101 Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого помешкання <g/> , але все-таки в той період припинилося офіційне напомповування ідеями старого типу <g/> , імперського <g/> , але ще не почалося напомповування новими ідеями ( <g/> тобто — комуністичними <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 Але моє місце в еміграції визначити дуже важко <g/> .
doc#101 Я думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> .
doc#101 На фоні такого захоплення минулим <g/> , пошуками якихось надглибоких традицій <g/> , того <g/> , що українську мову дехто намагається виводити мало не від Адама і Єви <g/> , чи не вбачаєте Ви в цьому народження міфу <g/> , що на його фоні дисонансом сприймається відсутність власної держави впродовж дуже довгого часу і логічним видається пошук ворогів <g/> ?
doc#101 Але Ваша друга половина питання — чи тут не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> .
doc#101 Це навіть назвати кілька дуже трудно <g/> , тому що існує стандартний образ вайлуватого хохла <g/> .
doc#101 Це <g/> , знову ж таки <g/> , дуже трудно сказати <g/> , тому що я її бачив по-різному <g/> .
doc#101 А знайти компроміси між тим і тим <g/> , погодивши різні сили <g/> , різні течії <g/> , часом абсолютно конфліктні <g/> , це річ дуже непроста в конкретних обставинах <g/> .
doc#101 , на Вашу думку <g/> , міг би бути піднесений <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це мені дуже тяжко сказати <g/> . І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> , звичайно <g/> ) <g/> ,
doc#101 А це дуже трудно вирішити <g/> .
doc#101 виглядає доволі кумедною <g/> . </p><p> Ю. Ш. <g/> : Так <g/> , комічною <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : Ситуація дуже скидається на ту <g/> , що існувала в минулому столітті — так звана азбучна війна <g/> ,
doc#102 О. Гончар зустрів мене <g/> , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> , подарував книжку з написом <g/> . Я її маю
doc#102 Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> .
doc#102 — Олесь Гончар <g/> . 28.8.1990 р. <g/> , Київ <g/> » <g/> . </p><p> Книжка поганенька <g/> , та напис дуже зворушливий <g/> . Я ж був його вчителем три роки в Газетному технікумі і два роки
doc#102 Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p>
doc#102 Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„ то чого мені дарувати книжку <g/> ?
doc#102 Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> …
doc#102 Він був дуже здібний <g/> .
doc#102 І я запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> .