Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#95 ( <g/> Вона була менша <g/> , ніж упорядники сподівалися <g/> , бо один курс був мобілізований на « <g/> вбиральну
doc#95 вистави не можна було <g/> . І шкода <g/> , і добре <g/> , бо я був такий стомлений від зустрічей і вражень <g/> ,
doc#96 . Не знаю <g/> , чи це переконало американську пані <g/> , бо коли можна купити Єгипет або Заїр <g/> , чому не можна
doc#96 . Про Лос-Анджелес кажуть <g/> , що він не має центру <g/> , бо це збіглися понад два десятки осель <g/> . У
doc#96 два десятки осель <g/> . У Рейк'явіку нема центру <g/> , бо місто плянують як оселі <g/> , що розбігатимуться <g/> .
doc#96 плянування — і обов'язкове для кожного <g/> , — бо воно спрямоване на плекання окремости <g/> . Один з
doc#96 , ані котів <g/> . Причин дві — одна — любов до людей <g/> , — бо людям треба чистоти <g/> , а тварини не вміють
doc#96 доводилося перепляновувати дорогу <g/> , бо не можна було знайти робітників <g/> , що згодилися б
doc#97 ( <g/> починаю тут писати це слово великою літерою <g/> , бо відтепер говориться тут не про Большакова
doc#97 влучно зветься wishful thinking <g/> , так було <g/> , бо так мені хочеться <g/> ? </p><p> У кількох місцях свого
doc#97 sovieticus Авторові написалося нехотячи <g/> , бо <g/> , либонь <g/> , не вийшло <g/> , не могло вийти інакше <g/> . А про
doc#98 від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до Нью-Йорка трапилась несподівано
doc#98 і козаки <g/> » <g/> , яка <g/> , правда <g/> , довгенько йшла поштою <g/> , бо одержав я її лише в перших числах лютого 1996 р. (
doc#99 чи волами і дороговказів не треба було збивати <g/> , бо їх ще і в тямку не було <g/> , а траса ще звалася не
doc#99 можна так невимушено <g/> , так просто про саму себе ( <g/> бо в ліриці скрізь про себе <g/> ) <g/> , про своє тіло й душу
doc#100 . А по наукових працях нічого сказати не можу <g/> , бо й не знаю <g/> , що виходило останнім часом <g/> . Я за цим
doc#100 : актуальність творчості Шевченка <g/> . « <g/> Вічне <g/> » <g/> , бо не Вам же розповідати <g/> , як на кожному
doc#101 проходила у « <g/> затінку совиних крил <g/> » ( <g/> таку ж бо назву мала його перша публікація на
doc#101 згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення
doc#101 , і в цьому всі філологи — ненормальні люди <g/> , бо нормальні розмовляють <g/> , як пташка співає <g/> . А