Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 йому до вуст — « <g/> Ой <g/> , яка пустеля <g/> » <g/> . Та й уся ця поезія — « <g/> Плач Ярославни <g/> » — це як реквієм Курбасові і
doc#9 , в щоденному побуті і в техніці <g/> , в навчанні і в поезії — база літературної мови <g/> , перенесеної зі сходу
doc#63 це й було б конче треба для зорієнтування нашої поезії — бо вона йде часто навпомацки там <g/> , де могла б іти
doc#68 засланця - в'язня — частина його біографії <g/> , а в поезії — брама в іншу реальність <g/> , де я — я і не я <g/> , ти — ти і не
doc#4 два підходи до часу <g/> . Річ у тому <g/> , що « <g/> старі <g/> » поезії — в дійсності молоді <g/> , а « <g/> нові <g/> » — старі в сенсі
doc#4 . Ось сама поетка бачить таємницю зародження поезії — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші оксамитний клапоть Упав на
doc#50 душі <g/> . Але в сучасності <g/> , в большевизмі така поезія — виклик <g/> . Критика люто накидається на молодого
doc#63 і образности в своїй експресіоністичній поезії — виявляючи цим органічність свого поетичного
doc#63 Україна - це <g/> , власне <g/> , типова тема еміграційної поезії — від Олеся до Маланюка <g/> . Бо чимала частина т. зв <g/> .
doc#68 . Але важливе його усвідомлення і — в кращих поезіях — його дотримання <g/> . Поезія не тільки крик душі <g/> ,
doc#49 , що наскрізним образом проходить крізь усю поезію — колишучи куряву над сірим шляхом і нахиляючи
doc#63 у Осьмачки речі грубого побуту знову входять у поезію — корови <g/> , чайники <g/> , таборові коридори — життя
doc#14 . « <g/> ЛІРИЧНИЙ ЗОШИТ <g/> . ПОЕЗІЇ <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією — марна річ <g/> . Але сама поезія — раз-у-раз
doc#49 безпосередньо використати Барка в цій своїй поезії — надто вони далекі від того життьового тонусу <g/> ,
doc#47 . ( <g/> Характеристично <g/> , герой більшости цих поезій — не дівчина <g/> , а хлопець <g/> . Як Шевченко <g/> , чоловік <g/> ,
doc#68 нашого судження до другого <g/> . </p><p> Самота в Стусових поезіях — не запис переживань одного конкретного
doc#26 нашої теми сьогодні <g/> , про поета — критика у своїх поезіях — не мусімо заходити тут у ці проблеми <g/> . <g/> ) </p><p> Самим
doc#4 повинна бути названою <g/> , щоб існувати <g/> . Привілей поезії — не називати <g/> , не договорювати й
doc#50 , релігії <g/> , а не дрібні монети щоденщини <g/> . Бо поезія — не скоряється законам матерії <g/> , законам звіря
doc#56 констатація того <g/> , що ні зміст ні стиль його поезій — не того типу <g/> , який нью-йоркчани принесли були