Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#100 подати з властивим Вам гумором <g/> . Сказане Вами — дуже на часі <g/> . Провінційність і
doc#101 , О. Білецький <g/> , М. Шамрай <g/> . Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого
doc#101 . Але моє місце в еміграції визначити дуже важко <g/> . Це може зробити тільки хтось сторонній <g/> .
doc#101 мені вдавалося — то не мені судити <g/> . Я думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> . Як відомо <g/> , давно говорилося про те <g/> ,
doc#101 відсутність власної держави впродовж дуже довгого часу і логічним видається пошук
doc#101 не твориться міт <g/> , знову ж таки <g/> , хоч це звучить дуже педантично <g/> , але тут є теж дві сторони питання <g/> . З
doc#101 на поверхні <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : О <g/> … Це навіть назвати кілька дуже трудно <g/> , тому що існує стандартний образ
doc#101 річ <g/> . А якою я побачив Україну <g/> ? Це <g/> , знову ж таки <g/> , дуже трудно сказати <g/> , тому що я її бачив по-різному <g/> . В
doc#101 течії <g/> , часом абсолютно конфліктні <g/> , це річ дуже непроста в конкретних обставинах <g/> . Так що тут <g/> ,
doc#101 думку <g/> , міг би бути піднесений <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Це мені дуже тяжко сказати <g/> . І це одна з причин ( <g/> не єдина <g/> ,
doc#101 бо це передусім справа конкретних заходів <g/> . А це дуже трудно вирішити <g/> . В усякому випадку треба
doc#101 кумедною <g/> . </p><p> Ю. Ш. <g/> : Так <g/> , комічною <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : Ситуація дуже скидається на ту <g/> , що існувала в минулому
doc#102 , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> ,
doc#102 з написом <g/> . Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> . Юрію Володимировичу
doc#102 р. <g/> , Київ <g/> » <g/> . </p><p> Книжка поганенька <g/> , та напис дуже зворушливий <g/> . Я ж був його вчителем три роки в
doc#102 якісь <g/> … Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив мене знову
doc#102 і став показувати <g/> . І дав мені в подарунок <g/> . Теж не дуже логічно <g/> : якщо я прохвост і негідник і т. д„ і т. д„
doc#102 » <g/> . </p><p> Отже <g/> , це вже після розходження <g/> . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … » вже нема <g/> . Адже я відмовився
doc#102 , й один з кращих в університеті <g/> . Він був дуже здібний <g/> . Але я можу подати один такий маленький
doc#102 вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ дуже добре <g/> : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> ,